Євразієр

Євразієр (в деяких джерелах Ойразієр) - це досить молода порода шпіцеподібних собак, виведена на території Німеччини у 60-х роках минулого століття. 

Євразієр: характерні особливості екстер'єру 

Євразієр - це не дуже великий, міцний, щільно збитий собака, з трохи приземистим, кремезним тілом. Різниця між представниками різних статей зазвичай чисто номінальна - самці мають зріст 52-60см, тоді як самки рідко виростають вище позначки у 56см. А от вага у обох статей приблизно однакова - від 23 до 32кг. 

Євразієр має довгасте, мускулисте тіло, з міцним кістяком, глибокими, об'ємними, трохи випнутими вперед грудьми, широкою, рівною спиною, явно вираженим загривком, мускулистою, короткою шиєю, плоским крупом і підтягнутим животом. Кінцівки тонкі, з добре розвиненою мускулатурою і помірною довжиною. Лапи великі, круглі або довгасті з великими, жорсткими подушечками, короткими пальцями і гострими кігтями. Хвіст товстий, довгий, скручений бубликом і закинутий на спину. 

Голова велика, трикутна в контурі, з округлим черепом і короткою, широкою, помірно гострою мордою. Ця собака має масивну потилицю, широкий лоб, з явним переходом до короткого, рівного перенісся, яке трохи звужується у напрямку до округлої мочки носа. Очі великі, круглі, темні, поставлені трохи косо. На губах і повіках присутня характерна чорна окантовка. Щелепи потужні, сильні, з ножицеподібним прикусом. Вуха великі, стоячі, розташовані досить низько і широко. Вони мають прямокутну форму, з трохи закругленими кінчиками.

Досить груба рожева шкіра вкрита тонкою, м'якою шерстю середньої довжини і дуже густим, щільним підшерстям. На грудях, кінцівках і на хвості є більш довгі волоски, які формують характерні для цієї породи зачіси і штанці. Забарвлення зазвичай однотонне, з різними варіаціями червоного, рудого і червоного кольорів. А ось чисто-біле і коричневе забарвлення вважається неприйнятним, і такі цуценята відбраковуються.

Євразієр: невідома історія 

Євразієр був виведений на території Німеччини у 70-х роках минулого століття. Все почалося з того, що відомий австрійський селекціонер і заводчик почув розповідь про те, що азіатський чау-чау і німецька вівчарка мають досить перспективне потомство, яке відрізняється не тільки чудовим зовнішнім виглядом, але і видатними розумовими здібностями. Це відкриття дуже вразило Юліуса Уіпфеля і він вирішив створити свою власну породу, яка могла б конкурувати з вищезгаданою сумішшю. Для цього він схрестив китайського чау-чау з німецьким шпіцом, а потім поліпшив каретип їх потомства за допомогою генів самоїдської лайки. У підсумку вийшло просто неймовірне створіння, яке поєднувало в собі кращі риси своїх азіатських і європейських предків. Спочатку заводчик назвав її вольф-чау, однак під час офіційного визнання нової породи МКС у 1973 році це ім'я вирішили змінити на Євразієр (об'єднана порода Європи і Азії). 

Євразієр: поведінка і характер 

Євразієр - дуже добрий, ніжний, відданий собака. Це унікальна порода, так як вона рідко виділяє когось із родини і любить всіх однаково. Вона дуже товариська і грайлива, тому вона дуже не любить довго сидіти на самоті. Звичайно ж, при належному вихованні гризти і псувати хазяйські речі вона не стане, проте і по-справжньому щасливою вона вже точно виглядати не буде. Тому це ідеальна тварина для сімей з маленькими дітьми, з якими цей собака дуже любить возитися. Причому чим активніше гра, тим міцніше його моральний дух. 

Дружба з іншими домашніми тваринами, в тому числі і з кішками - це ще одна незвичайна риса характеру євразієра. До незнайомих людей вона відноситься досить дружелюбно, хоч і з деякою часткою недовіри. Тому з них виходять не дуже хороші охоронці і сторожа.

Як доглядати і де краще утримувати євразієра

Євразієр - досить активний, товариський собака, який любить активні ігри і тривалі виснажливі прогулянки. Це ідеальний вибір для заміського будинку, з невеликим, огородженим двориком. При цьому варто пам'ятати про те, що цього пса не можна утримувати на ланцюгу або надовго залишати на самоті - це вже точно не поліпшить характер цього вихованця. У міській квартирі він також може жити, однак при цьому його потрібно буде вигулювати часто й подовгу в будь-яку погоду.

Євразієр - собака досить невибаглива, однак при цьому вона має красиву, густу, помірно довгу шерсть, яку потрібно регулярно вичісувати. Особливо це важко робити в період линьки, коли відмерлі волоски потрібно видаляти кожен день. А ось купати євразієра потрібно лише в міру необхідності - 1-2 рази на місяць. А ось чистка вух і зубів і промивання очей є обов'язковими процедурами, які слід виконувати кожні 2-3 дні.

Чи потребує євразієр професійної дресури

Євразієр - це розумний, спокійний, доброзичливий собака, який досить швидко запам'ятовує основні команди. Однак від чау-чау у спадок дісталася просто непробивна впертість, тому якщо йому щось не сподобались, то змусити це зробити не вийде. Причому ж з такі заходи виховання тільки підсилюють внутрішній опір собаки. Тому якщо з яких-небудь причин ваш пес відмовляється виконувати ту чи іншу команду, потрібно спробувати змінити тактику поведінки, спробувати показати йому нові знання в ігровій формі або ж звернутися за допомогою до професійних кінологів.

Основні мінуси породи євразієр

насправді євразієр - порода досить молода, тому явних мінусів вона поки не має. Єдине, що може збентежити її власника - надто нав'язливий характер вихованця, який вимагає до себе уваги не дивлячись ні на що. Тому якщо ви вирішили завести євразієра в якості домашнього вихованця, то навряд чи у вас вийде провести спокійний вечір на дивані або спокійно з'їздити у невелике відрядження.