Зизифус

Дану культуру зараховують до засухостійких. Зизифус терпляче переносить високі температурні режими. Це дерево здатне плодоносити навіть при 25 градусах тепла. Його плоди дуже цінуються в кулінарії. Їх смакові якості приваблюють багатьох господинь. Крім того, зизифус незамінний в медицині, оскільки має унікальні лікувальні властивості.  

Ботанічний опис зизифуса 

Зизифус є невеликим деревом або чагарником. Виростає від 5 до 10 метрів. Відноситься до листопадних рослин. Якщо точніше, то опадають гілочки.  

Листя еліптичної форми, прості, з цільними краєм. Черешок короткий. Прилистники дрібні, найчастіше взагалі відсутні. Форма широколанцетна або яйцеподібна. Мають три основні жилки. При потраплянні світла, вони блищать. Листя глянцеві і шкірясті. Завжди повертаються до сонця під прямим кутом. Мають інтенсивне зелене забарвлення.  

Цвітіння починається в червні і триває до середини серпня. Квіти відрізняються від інших плодових тим, що мають дві статі. Вони виділяють приємний аромат. Збираються в напівкорзинки. Вони розташовані на невеликих квітконіжках. Квіти дають багато нектару і зараховані до кращих медоносів. Бутони з'являються з пазух листя. Вони формуються як на репродуктивних, так і на ростових пагонах. Квіти дрібнуваті, білі з зеленим відтінком. Повноцінне дозрівання плодів припадає на вересень і триває до середини листопада. Урожайність дуже велика.

Плоди можуть бути яйцевидної або круглої форми. Вони м'ясисті і гладкі зовні. При дозріванні міняють колір від жовтуватого до коричнево-червоного. Всередині розташована насінина з жорсткою гладкою шкіркою. Великоплідні сорти дають плід до 3 - 4 см. Максимальна вага 45 г. Якщо плід перезріє, м'якоть стане ватяною. 

Розмножуються насінням і відростками від кореня.  

Стовбури можуть бути розгалуженими або прямими. Кора зизифуса темно-сіра. Молоді гілки спочатку мають червоно-коричневий колір. На вузлах є невеликі шипи. На зизифусі присутні гілки чотирьох типів. Перші це ростові пагони. Вони подовжуються з часом. Другі - вигнуті бічні пагони. Треті - потовщено-укорочені. А останні це плодові пагони, які ростуть тільки один рік і обпадають восени.

Історія зизифуса

Зизифус був окультурений ще в давнину. Деякі види були виявлені навіть в Африці і Америці. Однак батьківщиною став Китай. Зизифус там вирощують уже більше п'яти тисяч років. У Китаї вже виведено близько 400 сортів. Вже звідти дерево почало поширюватися по планеті.

Чому так назвали рослину

Назву зизифус отримав від грецького слова «зізіфон». Це похідне від перського «зізіфан», яке ознаменовує їстівні плоди в мові простого люду.

Цікаві факти про зизифус

Листя зизифуса мають анестезуючі речовини. Якщо пожувати їх, мовні рецептори втрачають здатність відчувати гірке і солодке. Однак інші смаки, такі як кислий і солоний, повністю зберігаються. Це властивість застосовується при лікуванні гіркими препаратами. Раніше жували листя перед прийомом хініну, який застосовували при лікуванні малярії.

Батьківщина і територія поширення

Батьківщиною зизифуса стала Азія, точніше сказати її східна і південна частини. Сьогодні він набув значного поширення в Австралії і Японії. Знайшли застосування зизифусу і в Європі. Почали культивувати його і на Кавказі. Він надає перевагу сонячним ділянкам пагорбів і гір. Важливо, аби територія зростання зизифуса була сухуватою і не мала надмірної вологості.

У Криму існують посадки зизифусу, які використовують для промислового добування плодів. Однак на півдні його більше вирощують в домашніх умовах. Дерево має декоративне і харчове значення.

Застосування зизифуса

Плоди у зизифуса можуть бути найрізноманітніших форм. Вони відрізняються за формою і смаковими якостями: від маленьких до великих, від круглих до зовсім овальних, від солодких до кислуватих. Їх застосовують в їжу як у сирому вигляді, так і в сушеному. Сучасні господині пристосувалися варити варення, повидло і компот з зизифуса. Підходить він і для виготовлення мармеладу. Його додають до каші і хлібу.

Дуже цінується зизифус в народній медицині східних країн. В лікарських цілях використовують плоди, насіння, листя, кісточки і кору. Вони мають заспокійливу, гіпотензивну дію. Можна застосовувати зизифус як сечогінний засіб. Він може тонізувати і впливати седативно. Кора кореня зизифуса приймається при проносі. А екстракт, виділений з плодів цього дерева, сприяє лікуванню хронічних захворювань травного тракту і запорів. Сучасна медицина відзначає користь зизифуса при лікуванні жовтяниці, яка з'являється у новонароджених дітей.

Зизифус застосовується при виготовленні сучасних БАДів. Знайшлося йому місце і в парфумерній промисловості.

Варто згадати і декоративне значення зизифуса. Він цікаво виглядає серед зелених посадок. Його висаджують в паркових і садових зонах.