У місті ще лежить сніг, по узбіччях доріг мертвим вантажем - брудні від пилу замети. А на дачі - ледь пригріє сонечко - вже прокльовуються першоцвіти. Приїжджаєш вперше після зими - і душа радіє: ось, з чого починається справжня весна! Але як то кажуть, готуй сани влітку, тому ми підготували для вас десятку ранньоквітучих рослин, які ви можете сміливо висаджувати на клумбах, принаджуючи свою особисту весну - сонячну і ніжну.
Ранньоквітучі цибулинні
Якщо шукати першоцвіти, то серед цибулинних! Ця категорія представників флори дійсно багата на весняні дива. Посадку цибулинних рослин виробляють в осінній період. Тому якщо ви хочете з першими променями зими милуватися квіточками, подбайте про їх посадку заздалегідь. Нижче ви знайдете перелік найбільш популярних цибулинних первоцвітів, з більшістю з яких ви, швидше за все, знайомі.
Пролісок
Найвідоміший першоцвіт на всій планеті, погодьтеся. І адже недарма ж він отримав таку назву. Сніг ледь-ледь встиг зійти, а проліски вже не просто проклюнулися - вони щосили цвітуть, зібрані в кущики, як букети до Восьмого березня.
Рослину галантус - а саме так звучить офіційна назва проліска - краще висаджувати на локаціях, характеристики яких схожі з особливостями тих місць, на яких квітка росте в природі. Наприклад, під кущем смородини або шипшини. Можна під фруктовим деревом. Важливо, щоб це було не хвойне дерево або чагарник. Адже ці представники флори навіть ранньою весною дають істотну тінь, так як голок не скидають. А ось під фруктовим деревом чи кущем агрусу галантус буде відчувати себе чудово, так як ніщо не буде заважати проникненню сонячних променів на виглядаючий із землі букет пролісків.
Галантус відноситься до категорії ефемероїдів - представників флори, наземна частина яких дуже швидко відмирає після завершення цвітіння. Так що як не старайся - а затримати проліски на клумбі надовго все одно не вийде.
Розмноженням пролісків займається сама природа - в особі своїх маленьких слуг мурах. Вони перетягують на собі насіннєві коробочки галантуса. Тому через якийсь час ви зможете спостерігати пучки першоцвітів в різних частинах своєї дачної ділянки. Якщо хочете, можете розмножити квітку і самостійно. Вона надасть вам для цього все необхідне, а саме - дочірні цибулинки. Відокремити крихіток від материнської цибулини можна практично відразу, як тільки період цвітіння проліска дійде до кінця.
Крокус
Яскраві квіти крокуси за популярністю серед весняних першоцвітів впевнено займають друге місце. І вони, на відміну від галантусів, можуть бути не тільки білими. За великим рахунком, неважливо, де саме ви їх висадите - у відкритому грунті на клумбі або в закритому контейнері. Якщо кліматичні умови вашого регіону дозволять, крокус не змусить себе довго чекати і покаже свою кольорову головку вже до кінця лютого, чим невимовно обрадує квітникаря.
Посадкою крокусів найкраще займатися в осінній період. При цьому слід відправляти цибулинки в грунт виключно в кошиках. Справа в тому, що посадочна сировина цих квітів - справжні ласощі для гризунів. Якщо не покласти цибулину в спеціальний кошик, висока ймовірність того, що майбутній крокус виявиться чиєюсь вечерею або обідом. Вибираючи локацію, найкраще віддати перевагу сонячної клумбі. Хоча, в принципі, як і в випадку з пролісками, крокусам підійдуть і місця під листопадними представниками флори, які до початку весни ще не мають зеленої маси.
До речі, якщо ви хочете, щоб крокуси розцвіли максимально рано, потрібно правильно вибрати сорт:
- першими зацвітають золотистоквітковий різновид і сорт "Томмазіно";
- другими - види Анкірський і імперата;
- третіми - крокуси з великими суцвіттями, які є гібридами голландських сортів.
Не викопуйте цибулини крокусів щороку, ця дія не є обов'язковою. Викопування цибулин має сенс тільки тоді, коли ви хочете розмножити рослини. А розмноження передбачає відділення дитинчат від материнської цибулини.
Мускарі
Мишачий гіацинт - саме так називають мускарі в народі. Справа в тому, що зовнішність цього первоцвіту дійсно нагадує ароматний прототип. Тільки мускарі в кілька разів менше. Якщо хочете, вважайте ці квіти зменшеною копією гіацинтів. Тільки не сумнівайтеся: їм однозначно є місце у вашому квітнику, тому що вони прекрасні.
Нічого складного у вирощуванні цієї квітки, яка пофарбована в колір весняного неба, немає. Досить просто змайструвати кошик з обріза пластикової пляшки або тетрапаку - і висадити мускарі в саморобному контейнері у відкритий грунт. Але врахуйте декілька моментів.
- Мускарі дуже швидко розростаються і формують пишні куртини.
- Цибулини у мускарі досить дрібні, тому викопати їх до єдиної ніколи не виходить.
- Мускарі окупують клумбу, віддану їм на розтерзання, і вже ніколи з неї не переїжджають на інше місце.
Тому вибираючи локацію для цих першоцвітів, подумайте кілька разів. Віддайте перевагу тому місцю, на якому мускарі зможуть рости все життя і яке вам навряд чи знадобиться в майбутньому. Бо "вивести" блакитні карликові "гіацинти" звичайно можна, але для цього доведеться добряче постаратися.
Стандартний термін цвітіння мускарі - початок квітня. Деякі сорти зацвітають пізніше. Тому якщо хочете висадити справжні первоцвіти, звертайте увагу на упаковку при купівлі насіння, щоб не промахнутися.
Ірідодіктіум
Вимовити назву цього весняного першоцвіту досить складно, запам'ятати - ще складніше. Але ми спростимо вам життя, оголосивши другу назву рослини - ірис сітчастий. Так-то краще, правда? Але постарайтеся не заплутатися: Ірідодіктіум зовні дійсно нагадує ірис в мініатюрі, але це не різновид ірису, це самостійний представник флори.
Сітчастий ірис - справжнє малятко. Його висота зазвичай не перевищує і десяти сантиметрів. Але він настільки витончений і симпатичний, що один раз побачивши його, уявити без цього красеня весняну клумбу просто неможливо. Висаджуючи Ірідодіктіуми, відведіть для них сонячну локацію. Без сонячного світла вони не будуть такими красивими і рясно рости не будуть. До речі, ці рослини, подібно галантусу, є ефемероїдами. Тобто як тільки період їх цвітіння добігає кінця, і листя, і стебла, і квіти відмирають - все, що вище лінії грунту, зникає в принципі.
Ірідодіктіуми хоч і маленькі, та молодецькі: вони відмінно підходять в якості партнерів для інших цибулинних квітів. і в тандемі з пролісками або мускарі здатні створити незрівнянну по красі весняну клумбу.
Щоб клумба зацвіла вчасно, цибулини сітчастого ірису потрібно відправити в грунт відразу з приходом осені. Бажано, на початку вересня.
Веснянник
Сонячно-жовтий ерантіс - справжнє уособлення ранньої весни. Його яскраві квіти з'являються на клумбі тоді, коли перша зелень ледь-ледь починає проглядатися з-під землі, як би побоюючись повернення зимових холодів. Веснянниками ерантіс прозвали в народі. Але саме народна назва з об'єктивних причин стала куди більш популярною і перетворилася в загальновживану. Початок цвітіння Ерантіс залежить від того, який клімат у вашому регіоні. Якщо регіон теплий, перші жовті квіточки ви зможете споглядати в травні. У помірній смузі веснянник зацвітає ближче до початку квітня, але при цьому все одно залишається одним з головних першоцвітів серед всіх існуючих.
Висота Ерантіс зазвичай не перевищує 10 см. При цьому суцвіття у цього малятка досить великі (щодо його висоти) і часто складають приблизно 2,5 см в діаметрі.
У природних умовах веснянник зростає в лісах. Він вибирає для себе напівтінисті локації. Але при цьому ніколи не росте під хвойними деревами. Йому важливо, щоб тінь була ажурною. А дотримати цю умову ранньою весною можуть лише листопадні представники флори - чагарники і деревця. Врахуйте цей факт, виробляючи посадку Ерантіс. А також пам'ятайте про те, що цей першоцвіт чутливий до субстрату, в якому росте. Грунт не повинен бути надмірно сирим. Але і сухість квіточка при цьому не виносить. Для веснянників важлива золота середина.
Проліска
Лісову квітку проліска і пролісок квітникарі часто плутають через незнання. Галантус (він же пролісок) - резидент Червоної книги. Тому рвати його категорично заборонено. Проліску, звичайно, теж краще не зривати з куща, краще просто насолоджуватися тим, як вона росте в природному середовищі. Але це той випадок, коли якщо дуже хочеться, то можна.
Проліска відрізняється дзвінковими суцвіттями, які нібито прихиляються - дивляться на землю. Колір суцвіть небесно-синій. Але якщо мова про сортові різновиди, то квіти можуть бути і білосніжними, як у галантуса.
Найпопулярніший різновид цього першоцвіту - проліска сибірська. У ботанічній літературі простомовна назва "проліска" не вживається. Офіційне ім'я квітки - Сцилла.
Вирощувати проліску - одне задоволення, тому що нічого особливого робити квітникарю не потрібно. Цей першоцвіт успішно розвивається сам. Єдине, що йому необхідно і що від нього не залежить, - це грунт, який добре пропускає вологу. До всіх інших факторів Сцилла вміло пристосовується і зацвіте без вашого втручання. Правда, врахуйте, що розмножується Сцилла теж сама, причому досить інтенсивно. Висаджуйте її там, де не станете садити нічого більше. І через пару років вся клумба, яку ви виділили під проліски, по весні буде вкрита блакитними квітами, ніби килимом.
Ранньоквітучі трав'янисті багаторічники
А ось серед трав'янистих багаторічників першоцвіти відшукати вкрай складно. Але якщо покопатися в літературі і перелопатити багаторічний квітникарський досвід, то дещо відшукати все-таки вийде. Список першоцвітів-багаторічників далеко не такий великий, як перелік весняних цибулинних квітів. Але кожен резидент цього списку - абсолютний шедевр світобудови.
Морозник
"Христова троянда" - так першоцвіт морозник називають в народі. А все тому що цей багаторічний трав'янистий першоцвіт розкривається ближче до великодніх свят. Різновидів морозника налічують близько двох десятків. Але вітчизняні квітникарі найчастіше вирощують гібриди, окрас суцвіть у яких може істотно відрізнятися і бути як жовтим і білим, так і пурпуровим з виразними точками на пелюстках.
Посадку "Христової троянди" в наших широтах найкраще робити у весняний період - коли сніг зійде і грунт досить погріється. Але якщо в регіоні вашого проживання панує субтропічний клімат, можете спробувати висадити багаторічну рослину в осінню пору року.
Примула
Примул в природі налічується просто неймовірна безліч: їх більше, ніж півтисячі видів. Правда, в штучних умовах вирощуються лише одиниці. Воно й зрозуміло, адже виростити рослину примулу ой як непросто. Але нащо вантажити себе додатковими складнощами, якщо цей багаторічний першоцвіт можна купити в магазині - і вже готовим висадити на клумбу?
Якщо вам здається, що з примулою ви не знайомі, знайте: вам дійсно здається. Ще років п'ятнадцять тому ці представники квітучої флори й справді не були настільки популярні. Але в наш час вони розсипами з'являються на прилавках напередодні Жіночого дня. Вони замінили собою і проліски, і гіацинти. Перші, нарешті, стали берегти, так як це зникаючий вид. Другі перестали масово вирощувати через складнощі транспортування (надто вже гіацинт крихкий, хоч і безумовно гарний). А з примулою все просто: в горщику виглядає приголомшливо, компактна, транспортується без проблем, цвіте різними відтінками.
Зверніть увагу, що масові продажі примул - це "гачок" для дачника. Найчастіше такі рослини - оранжерейні гібриди, які в ім'я стійкості і товарного зовнішнього вигляду напхані різноманітними стимуляторами. Довго жити у відкритому грунті або домашніх умовах така примула не буде. Тому якщо надумаєте купувати готову квітку, краще зверніться до квітникарів, які продають надлишки своїх "вихованців".
Чим тепліше клімат, тим раніше зацвітає примула. Найбільш ранній термін цвітіння - березень. У помірних широтах примули цвітуть ближче до середини квітня. Розмножити квіти на дачній грядці можна шляхом ділення материнського куща. Причому чекати закінчення цвітіння зовсім не обов'язково: розділити можна навіть квітучий кущ, не зашкодивши примулі ні краплі.
Барвінок
Барвінок - один з флористичних символів України, який починає розвиватися ледве не під снігом. Як тільки останні залишки зими зникають під теплими променями березневого сонця, почвопокривна квітка барвінок тут же випускає свої пагони, ніби щупальці. Проходить зовсім трохи часу - і барвінок перетворюється в натуральний зелений килим, то тут, то там прикрашений лілово-блакитними суцвіттями.
Родоначальник всіх Барвінків - барвінок малий. Саме з цієї рослини починаються всі сортові та гібридні різновиди. Забарвлення квітів барвінку малого може бути тільки лілово-блакитним. Але селекціонери вивели і червоний, і білий, і рожевий барвінок, суцвіття якого можуть бути навіть махровими за своєю структурою.
Барвінок цінує турботу і догляд. Тому ось вам кілька рекомендацій, які допоможуть виростити здоровий і красивий першоцвіт:
- не висаджуйте рослину під відкритим сонцем, тому що куди більше вона любить тінь;
- обов'язково поливайте квітку, особливо якщо опадів давненько не було;
- перед посадкою переконайтеся, що на обраній локації не застоюватиметься волога - барвінок до такого явища відноситься негативно;
- розмножують барвінок шляхом ділення живця - це дуже простий і максимально ефективний спосіб примноження першоцвіту на ділянці.
Вважається, що найкраще висаджувати барвінок у відкритий грунт у другій половині весни. Але квітникарська практика показує, що навіть якщо укоренити живці в грунті в середині літа або посадити куплену в магазині рослину ближче до осені, барвінок запросто приживеться на клумбі - і в перші дні весни постане перед вами у всій своїй красі і пишноті.
Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook
Особенно радую первые цветы и поздние осенние.