- Що таке мінеральні добрива?
- Види мінеральних добрив
- Азотні добрива
- Аміачні добрива
- Нітратні добрива
- Амідні добрива. Сечовина
- Ціанамід кальцію
- Калійні добрива
- Хлористий калій
- Сульфат калію
- Калійна сіль
- Фосфорні добрива
- Суперфосфат простий
- Суперфосфат подвійний
- Фосфоритове борошно
- Комплексні мінеральні добрива
- Нітроамофоска
- Нітрофоска
- Аммофос
- Діаммофос
Іноді садівники-новачки не можуть визначитися з вибором добрива для своєї ділянки. Якому добриву віддати перевагу: органічному чи мінеральному. Вживання мінеральних підживлень асоціюється з використанням синтетичних або хімічних засобів. Наскільки це шкідливо для здоров'я та корисно для рослини? У нашій статті ми розповімо вам всі нюанси використання мінеральних добрив, якими вони бувають і як ними користуватися.
Що таке мінеральні добрива?
Мінеральні добрива є неорганічними сполуками певних мінералів. Іноді їх називають неорганічними, оскільки під час виробництва використовуються хімічні процеси, у яких потрібні мінерали сепаруються з інших складових. Перевагою таких підживлень є їх універсальність, розчинність у воді та вичленування тих компонентів, які найбільше потрібні конкретній рослині. Розчинність у воді дозволяє утворити добрива в рідку форму, що набагато легше засвоєння рослиною, ніж тверді частинки органічних добрив. До того ж синтетичні добрива засвоюються рослинними організмами швидше і легше, ніж органічні, на засвоювання яких витрачається багато часу.
Види мінеральних добрив
Мінеральні добрива поділяються на прості та складні. Простими є добрива, до складу яких є лише один елемент, якого найбільше потребує культура на даний момент. Складні складаються з кількох елементів, їхня дія багатофункціональна.
Також добрива поділяються на азотні, фосфорні та калійні.
Азотні добрива
Азот є основним компонентом живлення всіх рослин. Його недолік призводить до уповільнення зростання та деформації культур та плодів. Відмінною особливістю цього виду підживлення є її дифузність. Вони можуть використовуватися як у рідкому, так і твердому стані, легко розчиняються у воді та сприяють активному росту рослин. Азотні добрива вносять у ґрунт ранньою весною, за 30 днів до оранки або культивування. На початок активного зростання, вони вивільняють більшу частину своїх компонентів, які поглинаються корінням рослин. Не можна підвищувати концентрацію азоту в грунті, оскільки це негативно впливає на тварин, людей та навколишнє середовище загалом. До азотних добрив відносяться аміачні, нітратні, амідні та ціанамідні підживлення.
Аміачні добрива
До аміачних добрив відносять аміачну селітру, що містить понад 34.6% азоту. Крім нього, селітра складається з фосфоритного борошна, меленого вапняку, крейди та фосфорного гіпсу. Результатом застосування є більш високий урожай, хороша стійкість до захворювань фітофтори та мінімізація ураження рослин шкідливими комахами.
Норма вживання селітри становить 10-20 г на квадратний метр в передпосівний період. При використанні її в рідкому стані для некореневих підживлень, її слід розводити у співвідношенні 50 г на 100 л води. Цим розчином обробляється територія 0,01 га. Перевагою аміачної селітри є її функціональність у холодному ґрунті. Починати її використання можна вже наприкінці березня, коли земля ще не прогрілася, або коли на ній ще лежить сніг. Гранули розчиняються в снігу та вбираються у верхні шари ґрунту. Ця властивість дуже корисна для підживлення садових дерев, винограду та кущів. Для порівняння, органічні добрива починають працювати тільки в грунті, що прогрівся до 16 градусів. Недоліком селітри є її вибухонебезпечність. Тому працювати з нею потрібно акуратно, дотримуючись усіх заходів безпеки. Зберігати селітру потрібно подалі від приладів, що нагріваються, прямих сонячних променів і дітей.
Нітратні добрива
Відрізнити натрієву селітру можна за кольором гранул – вони є білі. Це добрива використовують у основному на кислих грунтах. На чорноземі його застосовувати не рекомендується. Норма споживання – 30-35 г на квадратний метр. Вміст азоту в натрієвій селітрі менше, ніж у аміачній – 15-17%, тому її використовують перед оренням. За час проростання насіння вона виділяє достатню кількість азоту і не встигає вивітрюватися, втрачаючи своїх властивостей. У парниках та теплицях це добрива не використовують через сприяння накопичувати овочами нітратів.
Удобрювати землю нітратним добривом краще рядковим методом або вносити його восени перед першими заморозками. Слід враховувати, що при тривалому зберіганні селітра втрачає практично всі корисні властивості.
Амідні добрива. Сечовина
Це найбільш азотовмісна речовина (45%). Також воно відоме під назвою карбамід азоту. При попаданні в ґрунт воно швидко перетворюється на вуглекислий амоній. Якщо це добриво просто розкидати по землі, то більша частина її випарується. Тому його закопують на глибину 15-20 см на рівень зростання коріння.
Підживлення сечовиною роблять як на відкритому грунті, так і в теплицях. При використанні її в рідкому стані удобрення краще утримується в грунті і всмоктується корінням рослин.
Існують деякі норми використання сечовини:
- Для овочів – з твердим станом – 5-12 г на метр квадратний, у рідкому стані – 50-60 г на 10 літрів води
- Для дерев та кущів – у гранулах – 10-20 г на квадратний метр, у поєднанні з водою – 20-30 г на 10 літрів.
- Для гарбузових та бобових – 10 г на метр квадратний для кореневого підживлення.
Часто сечовину застосовують для лікування азотоголодування у рослин, а також у період появи зав'язі та активного зростання плодів. Відзначено, що при використанні сечовину як підживлення багато овочів покращують свій смак.
Ціанамід кальцію
Це добрива часто використовують на підзолистих ґрунтах, оскільки воно містить вапно. Через повільне виділення азоту під впливом води, ціанамід вносять у березні, задорого до орання землі. Вміст азоту у цьому добриві становить лише 19%. Виготовляється у формі порошку. Для зручності застосування до нього підмішують масла нафти, тому він має запах гасу.
Застосовувати ціанамід слід обережно, оскільки за високої концентрації може виступити ролі гербіциду і призвести до загибелі рослин. Так само використовувати його слід у рукавичках та захисному одязі. Уникати попадання в очі та слизові оболонки носа та рота.
Калійні добрива
Калій сприяє засвоюваності вуглекислоти рослиною та рухом вуглеводнів по клітинах рослини, що значно підвищує його переносимість несприятливого температурного режиму. Серед калійних добрив популярними є: хлористий калій, сульфат калію та сіль.
Хлористий калій
Це добриво містить 50% калію і використовується восени перед оранкою землі на зиму. Норма вживання складає 20-25 г на квадратний метр. У процесі розкладання хлор йде в нижні шари ґрунту. А калій залишається у верхніх. Застосовується для підживлення картоплі, ячменю, буряків та інших злакових рослин. Містить у собі як калій, а й багато інших корисних компонентів. Добре розчиняється у воді.
Сульфат калію
Дане добриво також відоме під назвою сірчанокислий калій. Є одним з кращих калій добрив, що містять, так як має високу концентрацію цієї речовини у своєму складі. Виробляється без домішок хлору, натрію та магнію. Часто використовується для підживлення огірків та кавунів у період формування плодів.
Норма використання сульфату калію становить 25-30 г на квадратний метр, при прикореневій добриві – 10 грам на квадратний метр.
Калійна сіль
Розпізнати це добриво можна на вигляд. Воно має темно-жовтогарячий колір кристалів. В агрономії найчастіше використовується сильвініт. Він вважається дуже зручною формою калійної солі. Підживлення роблять ранньою весною під всі ягідні кущі в обсязі 20 гр на один кущ. Можна підгодовувати ґрунт восени перед оранням. У такому разі норма споживання залишає 150-200 г на квадратний метр.
Фосфорні добрива
Фосфор сприяють кращому перенесенню рослинами морозної або сухої погоди. Через малорухливість цього елемента, фосфорні добрива потрібно використовувати для кореневого добрива на середні та нижні шари ґрунту. Серед фосфорних добрив слід звернути увагу на суперфосфат та фосфоритове борошно.
Суперфосфат простий
Вміст у цьому добриві близько 20% фосфорного ангідриду робить його одним з кращих для добрива практично всіх типів ґрунту. Воно має низький рівень небезпеки, тому може зберігатися за будь-яких умов тривалий час. Часто суперфосфат використовують для підживлення квітів, зокрема троянд. У такому випадку результат не змусить себе чекати. Стовбури у рослин стають міцними та товстими, бутони щільними, колір більш насичений та яскравий.
Суперфосфат подвійний
Ця речовина містить підвищену кількість корисних елементів. Не має побічних марних з'єднань, тому використовується в менших кількостях і є більш економним.
Коефіцієнт вмісту фосфору в даному препараті дорівнює 32-47%. Також використовується для підживлення квітів, але вноситися з осені.
Фосфоритове борошно
Використання фосфоритової муки почалося ще в 80-х роках. З того часу його склад не змінювався, а популярність не зменшилася. Цим білим порошком удобрюють кислі ґрунти при вирощуванні овочів та злакових. Регулярне застосування цього добрива сприяє зміцненню рослин імунітету проти різних захворювань і уражень шкідниками. Так само рослини набувають стійкості до зниження температури. Фосфоритове борошно містить понад 19% фосфору та 35-40% кальцію. Норма використання становлять 3 кг на квадратний метр.
Комплексні мінеральні добрива
Це багатоскладові добрива, які поєднують у собі багато корисних мікроелементів, що сприяють активному зростанню та розвитку практично всіх рослин. До них відносяться: нітроамофоска, нітрофоска, амофос та діамофос.
Нітроамофоска
Це добриво, до складу якого входить 50% фосфору та 50% азоту. Широкий спектр застосування робить його популярним серед агрономів. Його використовують для практично всіх рослин, що вирощуються на чорноземі, сіроземних і дерново-підзолистих грунтах. Широко застосовується на глинистих ґрунтах з поганою дифузією в осінній період та на піщаних ґрунтах – навесні перед оранням.
Нітрофоска
Не менш популярне добриво, що складається із трьох елементів: натрій, фосфор, кальцій. На вигляд нагадує дрібні кульки, які розчиняються у воді. Містить додаткові елементи: солі амофосу, калійної селітри, гіпсу, хлористого амонію та калію, суперфосфату та інших. Широко застосовується навесні для підживлення всіх рослин, у тому числі декоративних. Зміцнює їх імунітет та покращує переносимість зміни добових температур. Можна використовувати у твердому та розчинному вигляді. Відмінно підходить для вирощування картоплі та огірків.
Аммофос
Основними складовими цього добрива є фосфор, магній та калій. Широко застосовується для підживлення ґрунту в теплицях та парниках. Відрізняється від інших добрив вмістом сірки у достатній кількості. Не містить хлору та натрію, чим є більш безпечним та корисним засобом. Виготовляється дрібними гранулами розсипчастими, які зручно застосовувати. Амофос часто застосовується для підживлення квітів. Після її застосування квіти підсилюють свій ріст та цвітіння та збільшують кількість бутонів.
Діаммофос
Цей вид добрива є універсальним у застосуванні, тому що містить усі необхідні для рослин елементи: фосфор, калій, азот. Використовується як для овочевих культур, так і для злакових та декоративних. Може застосовуватися усім видах грунтів. Впізнати його можна за рожевим кольором маленьких кульок. Не впливає на кислотність грунту через вміст нейтрального РН. Мають тривалий термін дії та можуть живити не одне покоління рослин. Може використовуватися для передпосівного, посівного добрива, а так само як кореневе та позакореневе підживлення. Відмінно підходить для підживлення помідорів. Рослини практично не хворіють та добре переносять перепади температур. Є повноцінним годівлею культур.
Хочется сказать, что разные азотные удобрения влияют на ph грунта (нитратные (NO3) - подщелачивают, аммонийные (NH4) - подкисляют. А кислотность (ph) грунта влияет на усвоение микро/макроэлементов (например в щелочных почвах плохо усваивается железо, марганец и бор, в кислотных плохо усваивается магний, калий и фосфор) и т.д. Так же одни микроэлементы являются антагонистами других (магний взаимно уменьшает влияние калия, железо уменьшает влияние фосфора). Главное нужно не переборщить с количеством удобрений, что бы не нарушить баланс, который потом трудно восстановить.