Абрикос

Свіжі абрикоси не тільки приємні на смак та ароматні. Це низькокалорійні плоди з високим вмістом заліза, вітаміну С та калію.

Погано тільки те, що сезон абрикосів такий короткий - лише кілька літніх тижнів. Тому, щоб отримувати з них максимальну користь цілий рік, купуйте сушені абрикоси (курагу). Ними зручно вгамувати голод, і вони настільки солодкі, що буде легше відмовитися від печива. Спробуйте використати їх у приготуванні.

Інтенсивним помаранчевим забарвленням абрикоси зобов'язані наявності каротиноїдів, зокрема бета-кератину (на думку вчених, цей антиоксидант, сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань та деяких видів раку), що перетворюється в організмі на вітамін А. Поряд з такими диво-фруктами, як манго, персики, нектарини та канталупа, абрикоси дуже багаті на бета-каротин.

Опис історії

Перші згадки датуються першим століттям. Вважають, що абрикос привезли до Риму вірменські купці. До Росії абрикос звичайний потрапляє лише XVII столітті. В Україну, Кавказ та Крим він був безпосередньо привезений з Близького та Середнього Сходу.

Способи застосування

Абрикос вживають у свіжому та сушеному вигляді. Із сушеного абрикоса виходить урюк, курага, пастила. Також абрикос підходить для приготування алкогольних напоїв. З кісточки абрикоса отримують молоко і вживають за подобою мигдалю.

Абрикос використовують у лікувальних цілях.

Абрикосова камедь (смола, яка виступає з тріщин на стовбурі дерева) використовується в медичних цілях як замінник гуміарабіку.

Опис дій

Абрикос – приємний на смак та корисний фрукт. У складі абрикосу є велика кількість клітковини та заліза, провітамін А, бета-каротин. Абрикос виводить шлаки з організму. Каротин підходить для профілактики раку горла, легень, сечового міхура та шлунка. Фосфор та магній покращують працездатність та пам'ять.

Для дитячого організму абрикос виступає стимулятором зростання запорукою міцного здоров'я.

У Китаї кісточки абрикоса використовують при гикавці і як ліки бронхіті, ларингіті, кашлюку.

Плоди абрикоса підвищують гемоглобін і застосовують для інтоксикації організму важкими металами.

Абрикос містить велику кількість цукру, тому хворим на цукровий діабет варто утримаються від великого вживання цього фрукта.

Опис цікавих фактів

• Назва "абрикос" запозичили з латинської мови "praecox", яка пройшла багато перетворень через грецьку, іспанську, французьку та голландські мови. Praecox (лат.) – скоростиглий.
• Пліній у своїй роботі "Природна історія", маючи на увазі абрикос, використовував слово "praecoqua", вказуючи тим самим на швидкість встигання плода по відношенню до пізнього персика.
• Абрикос росте у теплому кліматі до 100 років, але плодоносить до 30-40 років.
• Дикий абрикос зберігся лише біля Гімалаїв, Тянь-Шане й у західній частині Північного Кавказу.
• Абрикос - родич груші, яблуні, персика, сливи, шипшини, ірги, горобини, аронії, айви, шипшини та мушмулу.
• З кісточки абрикоса виробляють туш, жирне масло – медичний розчинник.