Багато експертів із сталого управління землею вважають, що ця рослина відіграватиме головну роль у досягненні достатнього виробництва продуктів харчування для швидко зростаючого населення. Люцерна (Medicago sativa L.) - багаторічна рослина з родини бобових. Високу цінність люцерни визнали ще перші цивілізації, такі як стародавні греки та римляни. Вже тоді ця бобова рослина відігравала надзвичайно важливе значення як джерело природного білка. У XV столітті під керівництвом німецьких ботаніків була започаткована програма селекції та гібридизації. Цілями програми було створення толерантності рослини до холоду, посухи та хвороб. Невдовзі зросла зацікавленість різних установ, вчених та фермерів по всій Європі до перспективних кормових культур. Люцерна швидко поширилася в інші частини світу, її процес розмноження та селекції триває й понині. Сьогодні фермери мають цілий ряд варіацій вибору сортів люцерни, таких як стійкість до хвороб, холоду та спеки, відповідно до цілей експлуатації (наприклад, сіно). Корм з люцерни зазвичай використовується в раціоні дійних молочних корів, оскільки це прекрасне і доступне джерело якісного білка, мінералів та енергії. Крім того, він забезпечує необхідну клітковину, що покращує засвоюваність їжі. Однак все вищезазначене залежить від якості зберігання кормів. Клімат, ґрунт, ґрунтові умови, вибір сорту, агротехніка, якість скошування та зберігання, вміст вологи, умови зберігання тощо безпосередньо впливають на якість люцерни. Відхилення від нормативної якості може негативно позначитися на точному формулюванні харчування тварин.