Ви вирішили прополювати сад, в якому поряд з іншими рослинами росте і лобода. Найчастіше це Chenopodium album (лат.) - лобода біла, яку ви механічно вищипуєте і кидаєте в купу разом з бур’янами. Наступного разу зберіть її і приготуйте до обіду. В травні виростає молода лобода, чудова для приготування рагу, густих супів, зелені та салатів. Вона дуже схожа на шпинат, через це її ще називають гірським або французьким шпинатом. Але на відміну від останнього вона не так швидко утворює насіння. Якщо залишити в саду кілька рослин і зібрати лише бадилля, воно відновиться і ви зможете мати його врожай до пізньої осені. Але коли воно зацвіте, листя буде гірчити. Ця однорічна трав’яниста рослина має глибокий розгалужений корінь і може виростати до 1,5 метрів, тому, якщо ви вирішите залишити її у саду, будьте обережні, щоб не заважати іншій плантації. Наявність лободи вказує на те, що ґрунт дуже родючий і, окрім білої, найпоширенішою є також лобода червона. Зауважте, якщо залишити рослину на насіння, наступної весни ви отримаєте нові, молоді рослини. Ви можете приготувати лободу висотою до 30 сантиметрів разом зі стеблом, просто відокремте корінь. Зробіть з неї густий суп або варіть, як шпинат. Ви можете тушкувати листя лободи як мангольд або капусту, або використати у якості начинки для овочевого пирога, а сире листя вживати як салат. Якщо лобода висока, стара, стебло більш конічне, тоді використовуйте тільки лист. Лобода багата на провітаміни А, вітамін С, кальцій та залізо. Відомо, що в Америці її найчастіше використовують як дику їстівну рослину разом із кульбабою. Цікаво, що вживання її як овоча почалось ще з часів мезоліту. Вона має м’який проносний ефект і дуже добре очищує кишечник. Якщо ви обробляєте ґрунт штучними добривами, тоді не використовуйте лободу для їжі, оскільки вона накопичує шкідливі нітрити.