Часник на відкритому повітрі можна вирощувати за два терміни посадки. Навесні висаджують цибулини, які називають весняними, тоді як часник, який висаджують восени, називають зимовим або осіннім. Ярий часник відрізняється від осіннього за розміром цибулин і кількістю зубчиків в них. У весняного менша голова і більше дрібних зубчиків, тоді як восени усе навпаки. Спільним для двох часових проміжків посадки часнику є ґрунтові уподобання (не варто вирощувати на кислому ґрунті), вони мають високі вимоги до підживлення та однакові агротехнічні методи. Посадка часнику може проводитися вручну або механічно, і для цього використовуються більші зубчики. Перед посадкою зубці потрібно продезінфікувати. Найголовніше в цій роботі — це те, щоб цибулина була розміщена правильно - верхня частина звернена до поверхні. Положення може бути трохи похилим, але небажано садити зубчик догори дном, що часто трапляється при машинній посадці. Для посадки 1 га потрібно близько 1000 кг восени та 700-800 кг навесні. Часник висаджують у добре підготовлений ґрунт, на глибину 4-5 см восени й 2-3 см навесні. Посів відбувається смужками або рядами, залежно від потреб та можливостей господаря. Найкраще 30 х 10-12 см. Також можна використовувати трирядні смуги. Якщо агрометеорологічні умови сприятливі, осінній часник висаджують у жовтні, а весняний у березні, хоча ще не пізно садити й у квітні. Фахівці відзначають, що чим раніше відбудеться посів, тим краще для врожаю. Крім того, для досягнення гарних результатів є конкретні умови, яких варто дотримуватись. Якщо посів таки буде проведений на кислому ґрунті, що небажано, то за рік до посадки потрібно зробити вапнування. Фахівці рекомендують використовувати органічні поживні речовини, але на осінь під попередній урожай. Часник не терпить монокультури, тому його не слід вирощувати після рослин з одного сімейства.