Если после первой посадки редиса в открытый грунт уже появились первые всходы, тогда необходимо подождать еще одну неделю и засевать следующий участок редисом, с целью увеличения продолжительности сбора урожая данного растения. И таким образом данную манипуляцию продолжают до конца мая. А следующий раз редис высеивают под конец лета или в начале осени, когда произойдет спад жары и зафиксируется средняя температура в 15-22°С. Процесс посева осенью выстраивается по такому же принципу.  Следующую грядку засевают, когда на первой появятся всходы, через неделю. Повторяют эту процедуру до конца мая. Следующий посев производят в конце лета-начале осени, по тому же принципу, что и весной.

З метою збільшення тривалості збору врожаю редиски, її посів у весняний час здійснюють в кілька етапів. Вперше редис сіють під зиму у відкритий грунт в той час, коли грунт нагріється до температури близько 5-7 ° С. Для даного посіву слід вибирати сорти редиски, добре стійкі до холодних температур. А щоб насіння редиски не попріли в грунті, всі насадження редису необхідно покрити поліетиленовою плівкою або агроволокном.

С целью увеличения продолжительности сбора урожая редиса, его посев в весеннее время производят в несколько этапов. Впервые редис сеют под зиму в открытый грунт в то время, когда грунт нагреется до температуры около 5-7°С. Для данного посева следует выбирать сорта редиса, хорошо устойчивые к холодным температурам. А чтобы семена редиса не попрели в почве, все насаждения редиса необходимо покрыть полиэтиленовой пленкой либо агроволокном. 

Найкращими препаратами проти шкідників і збудників багатьох захворювань редису, які довели свою ефективність на практиці, є наступні:• Дітан-М;• Планріз;• Фітоспорін-М;• Алірін-Б;• Ридоміл голд.

Наилучшими препаратами против вредителей и возбудителей многих заболеваний редиса, которые доказали свою эффективность на практике, являются следующие:·       Дитан-М;·       Планриз;·       Фитоспорин-М;·       Алирин-Б;·       Ридомил голд. 

Хвороба, що вражає редис - Кіла - є грибковим захворюванням, виявити яке можна помітивши нарости на коренеплодах. Дане захворювання є згубним для редиски, оскільки не піддається лікуванню. В'янення наземної частини рослини і зміна її забарвлення з'являється лише після того, як коренеплід рослини буде повністю заражений грибком.

Болезнь, поражающая редис – Кила – является грибковым заболеванием, обнаружить которое можно заметив наросты на корнеплодах. Данное заболевание является губительным для редиса, так как не подвергается лечению. Увядание наземной части растения и изменение её окраса появляется лишь после того, как корнеплод растения будет полностью заражен грибком. 

Такое заболевание, как черная ножка, является грибковым и уничтожает ростки редиса на самом первом этапе их развития. При поражениях черной ножкой участок стебля возле поверхности земли становится тонким, постепенно темнеет и, в итоге, отмирает. Чаще всего черной ножкой поражаются насаждения редиса, в которых плохая циркуляция воздуха и света рядом с прикорневой зоной. 

Таке захворювання, як чорна ніжка, є грибковим і знищує паростки редису на найпершому етапі їх розвитку. При ураженнях чорною ніжкою ділянка стебла біля поверхні землі стає тонкоюю, поступово темніє і, в підсумку, відмирає. Найчастіше чорною ніжкою уражаються насадження редису, в яких погана циркуляція повітря і світла поруч з прикореневою зоною.

Насадження редису, які були висаджені навесні, в досить рідкісних випадках страждають від згубного впливу шкідників і захворювань. Велику загрозу для редиски представляють рослини, які ростуть по сусідству. Велика частина збудників захворювань, що вражають редис, переносяться разом з поривами вітру і можуть переміститися на відстані в кілька кілометрів.

Насаждения редиса, которые были высажены в весеннее время, в достаточно редких случаях страдают от пагубного влияния вредителей и заболеваний. Большую угрозу для редиса представляют растения, произрастающие по соседству. Большая часть возбудителей заболеваний, поражающих редис, переносятся вместе с порывами ветра и могут переместиться на расстояния в несколько километров. 

Для правильного посіву редису необхідно дотримуватися наступних дій:1. Ділянку землі, бажано підготовлену ще з осені під посадку редису, необхідно скопати і добре розрівняти граблями.2. Далі створюємо рівні борозенки глибиною в 2 сантиметри, на відстані приблизно 15-20 см одна від одної.3. Створені борозенки необхідно полити розчином гумату калію. Якщо ви не прихильник таких препаратів, тоді можете полити грунт і посипати його деревною золою, яка наповнить грунт калієм і фосфором.4. Розміщуємо насіння в борозенки з проміжком між ними в 5 сантиметрів.5. Засипаємо поглиблення крупним річковим піском.6. Здійснюємо полив грядки і покриваємо насіння поліетиленовою плівкою, яка захистить редис від пересихання грунту і прискорить проростання сходів.

Для правильного посева редиса необходимо придерживаться следующих действий:1.     Участок земли, желательно подготовленный еще с осени под посадку редиса, необходимо вскопать и хорошо разровнять граблями. 2.     Далее создаем ровные бороздки глубиной в 2 сантиметра, на расстоянии примерно 15-20 см друг от друга. 3.     Созданные бороздки необходимо полить раствором гумата калия. Если вы не сторонник таких препаратов, тогда можете полить почву и посыпать её древесной золой, которая наполнит грунт калием и фосфором. 4.     Помещаем семена в бороздки с промежутком между ними в 5 сантиметров. 5.     Засыпаем углубления крупным речным песком. 6.     Производим полив грядки и покрываем семена полиэтиленовой пленкой, которая защитит редис от пересыхания почвы и ускорит прорастание всходов. 

Найперше проріджування необхідно здійснити, коли редис вже наростить 2 справжніх листочка. У цей період між сходами редису залишають проміжок приблизно в 2-2,5 сантиметра.Якщо в подальшому редис росте рівномірно, необхідно ще раз прорідити рослини, прибираючи кожну другу з них.Третє проріджування проводять тільки в тих випадках, коли редису не вистачає місця для нормального розвитку. Якщо діаметр коренеплоду обраного вами сорту дорівнює 5 сантиметрам, то саджанці повинні знаходитися на відстані один від одного не менше 6-7 сантиметрів. Якщо ж ви вирощуєте дрібні або циліндричні сорти редиски, то проміжок між рослинами можна скоротити до 3-4 сантиметрів.