Парило звичайне застосовувалася з давніх часів, а в середні віки використовували його для лікування лихоманки, кишкових проблем, водної хвороби та ін. Також використовують порошок коренів рослини для загоєння ран.
Це багаторічник зі слабо розгалуженим і волохатим стеблом, іноді досягає одного метра у висоту. Листя у нього волохаті, довжиною до 20 см, перисто-розділені. Він має жовті квіти, які розвиваються у верхній частині стебла та гілок, у трохи видовженому колосі.
Цвіте з червня по серпень, особливого запаху не має, але має гіркий і терпкий смак. Росте уздовж узлісся, на лісових галявинах, у чагарниках, на сухих луках, схилах гір тощо.
Навесні молоде листя збирають і використовують для вживання в їжу. Також для лікувальних цілей збирають верхню частину рослини, що цвіте, безпосередньо перед цвітінням. Разом з листям збирають всю рослину з коренем, поки вона цвіте, і сушать у теплому та провітрюваному місці.
Парило звичайне містить ефірні олії, сполуки кумарину, лютеолін, вітаміни С, В1, К, каротин, тресловіну та гіркі речовини. Рослина використовується для лікування багатьох захворювань, але найбільш ефективна при лікуванні захворювань горла. Тож чай, виготовлений з цієї рослини, чудово підходить для полоскання рота і горла протягом дня.
Поки немає коментарів. Будьте першим!