Це найпоширеніший паразит конюшини, люцерни, лядвенця рогатого, але паразитує також на овочах, злаках, фруктах, деревах та чагарниках. З овочів найчастіше цього шкідника можна знайти на картоплі, помідорах, перці, моркві. Не помилує вона також і виноград, троянду, ожину, фундук, соняшник, злаки, малину та бузину. Майже немає рослини, на якій би повитиця не паразитувала, але обирає найчастіше соковитіші види. Після появи повитиця дуже швидко поширюється, і атаковані місця легко розпізнати. Заражені рослини відстають у рості, слабшають і, коли повитиця швидко росте, вона покриває рослину-господаря, яка гине. На полі з’являються лисини, звідки шкідник поширюється далі. У зеленому/свіжому стані шкодить тваринам Повитиця виділяє речовини, які пом’якшують епідерміс рослин, що полегшує проникнення в тканину хазяїна, засвоєння води та поживних речовин. Після того, як повитиця контактує з рослиною-господарем, вона втрачає контакт з ґрунтом і продовжує жити користуючись рослиною, на якій паразитує. З одного насіння може вирости рослина, яка займає 6 м² за рік в оптимальних умовах. Стебло має велике значення тургору, і тому стебла виживають кілька днів, коли вони відокремлюються від господаря (при зриванні, косінні). Не використовуйте повитицю для годівлі худоби й не виводьте тварин туди, де росте повитиця. У зеленому/свіжому стані вона може завдати шкоди тваринам, викликати хвороби та смерть. Сушена втрачає шкідливі властивості. У сіні сінажу і силосу знижує його якість. Також є носієм деяких вірусів, що викликають хвороби рослин.