Аграрії зазвичай сушать люцерну на сонці та землі для отримання сіна. Однак при такому способі заготівлі люцерна втрачає значну кількість поживних речовин, тому рекомендовано виготовляти сінаж з люцерни. Такий процес консервування сипучих кормів має численні переваги: зменшені витрати на заготівлю, зменшена залежність від погодних умов під час процесу заготівлі, аграрії можуть використовувати грубі корми, які неможливо висушити для сіна, економія місця зберігання, час зберігання майже необмежено. При виробництві сінажу з 1 га було отримано більше кормових одиниць, ніж при заготівлі сіна (1000-1500) і силосу (300-400). При заготівлі сіна сухої речовини на одиницю площі на 30% більше, засвоюваність білків на 44% краще, тобто, в цілому, засвоюваність сухої речовини на 45% краще, ніж при зберіганні сіна. Скошування люцерни для сінажу проводиться в першій половині дня, але лише після того, як сонце висушило росу. Протягом полудня та ночі скошена маса достатньо просихає, щоб наступного дня її можна було зібрати, подрібнити, транспортувати та ущільнити. У літні місяці (липень і серпень) скошена маса люцерни може висохнути швидше: до кінця дня. Якщо ж погодні умови несприятливі, скошена маса повинна довгий час пробути на землі, щоб провітритись. Варто зазначити, що довге лежання скошеної маси на землі призведе до збільшення втрати органічної речовини: перш за все каротину. Тому не варто скошувати більше, ніж ви можете потім обробити: подрібнити транспортувати та стиснути в найкоротший час. Якщо ви не будете дотримуватись цієї рекомендації, то можете отримати суху скошену масу та погане ущільнення силосу. Якщо щось подібне трапляється, рекомендується розмістити висушену скошену масу внизу.