Eріка рум'яна (Erica carnea) належить до родини вересових. Вона ботанічно пов’язана з розмарином та чорницею. Росте у вигляді куща заввишки близько 30 см або як невелике деревце заввишки близько 60 см і до 50 см у ширину. Ось чому важливо залишати зайвий простір між рослинами, оскільки еріка швидко поширюється.

Листя голкоподібне, блискуче 5-9 мм завдовжки, 0,9-1 мм завширшки. Зацвітає рано, іноді в лютому - березні, цвітіння триває до травня. Червоні квіти по 2-4 розміщені в пазухах найбільших листків. Це ентомофільний вид. Він шкідливий для лісу, оскільки заважає природному осіменінню дерев. Тому лісівники часто видаляють рослини. Цвітіння також було зафіксовано восени, іноді під час м’якої зими і, звичайно, навесні. Бджоли залюбки відвідують еріку, бо вона є дуже медоносною рослиною.

Чай з еріки рум'яної лікує ревматизм, захворювання нирок і сечового міхура, камені в нирках та пісок, очищає кров і тим самим допомагає при екземі, шкірних висипаннях та подагрі. Чай також корисний для промивання запалених очей і зменшення болю в них. Чай також використовують для вмивання.

Eріка рум'яна - дуже медоносна рослина. У районах, де час її цвітіння збігається з часом випасу бджіл, вона виробляє дуже якісний, дуже темний, майже чорний мед, який за вмістом мінералів багатший за всі види меду, і який в народі називають сосновим медом, хоча сосна сама по собі не є медоносною рослиною. Також цей мед являється гарним антисептиком. Найкращий випас буде тоді, коли еріка цвіте в березні, а весна рання. Тоді сильні рої можуть наповнити вулики медом.

Найчастіше росте в лісах із чорною сосною, грабом та буком. Поширений до 2000 м над рівнем моря. Розмножується насінням і вегетативно.

У народній медицині еріку дуже рідко і з непідтвердженим успіхом використовують при проблемах із судинами. Жодна серйозна фармакопея не згадує її як лікарську рослину.