У народній медицині люцерна відома в лікуванні багатьох захворювань. Її культивують у Персії протягом 4000 років до нашої ери. Вона була завезена до Європи під час греко-перських війн.

Це багаторічна рослина з добре розвиненим коренем, який виростає до 7 метрів углиб. Її стебло сильно розгалужене, виростає від 30 до 90 см у висоту. На стеблі є листя, складені трьома меншими овальними яйцеподібними листками, які стоять на короткій ніжці. Фіолетові квіти розвиваються в щільних гроноподібних суцвіттях з травня до пізньої осені. Плід - спірально зігнутий стручок.

Зростає здебільшого на полях і луках, уздовж доріг і набережних, вирощується такі рослини, що йдуть на корм тваринам.

Містить: жири, цукри, лимонну кислоту, целюлозу, кальцій, калій, залізо, фосфор, цинк, магній та вітаміни С, А, В, Е, К, білки, хлорофіл...

Збирається рослина в період цвітіння, і далі її сушать у теплому і повітряному місці. Насіння збирають у дозрілому стані, а при необхідності - сушать.