Куркума є одним з основних інгредієнтів відомої суміші спецій каррі, і надає жовтий колір. Застосовується у виробництві гірчиці та соусу Ворчестер. Застосовується у харчовій промисловості як натуральний фарбник маринованих продуктів, супів, гірчиці, маргарину, вершкового масла, сиру, соків та лікерів. На Далекому Сході його застосовували як рослинний барвник для фарбування шовку, бавовни, у певних ритуалах, а в середньовіччя його називали «індійським шафраном». Куркума згадується в індійських, китайських, тибетських та близькосхідних медичних текстах, яким понад дві тисячі років. Застосовується при болях, ранах, для поліпшення кишкової флори, псоріазу та інших шкірних захворювань, захворюваннях печінки, жовчних шляхів, серця, підвищеного холестерину, алергії, артриті та інших хронічних захворюваннях. Найважливішим лікарським інгредієнтом куркуми є рослинний пігмент куркумін, структура якого була визначена в 1910 році. Також є ефірна олія (цингіберин, турмерон), гіркі речовини та ряд вітамінів та мінералів (вітаміни А, В1, В2, В3, В6, В12, С, Е; мінерали кальцій, залізо, магній, калій тощо). Куркумін використовується як природний пігмент для харчових барвників, тобто як харчова добавка, позначена цифрою Е-100. Численні наукові медичні журнали опублікували дослідження, згідно з якими було встановлено, що куркумін у лабораторних умовах пригнічує розвиток великої кількості пухлин - товстої кишки, простати, підшлункової залози, печінки, шлунка, яєчників, молочної залози тощо. В Індії, де куркуму вживають щодня, захворюваність на рак легенів, товстої кишки та молочної залози в 5-10 разів нижча, ніж на Заході, хоча індійці стикаються з численними канцерогенами з навколишнього середовища, часто більше, ніж люди на Заході.