Коли ми саджаємо невелику кількість здорових саджанців лохини, то, як правило, в невеликих садах не очікуємо появи шкідливих організмів. Однак досвід підтвердив, що в разі інтенсивного виробництва є ризик значної економічної шкоди від хвороб, які уражають квіти та плоди, таких як моніліальний опік та плодова гниль (Monilinia vaccinium-corymbosum), ботритис, або сіра гниль (Botrytis cinerea Pers), та антракноз, або гниль плодів (Colletotrichum gloeosporioides), а також групи грибкових захворювань, які уражають коріння та пагони, наприклад фітофторна гниль коренів (Phytophthora cinnamoni Rands), а також причини раку стебла (Godronia cassandrae Peck та Botryosphaeria corticus), гниття пагонів та в'янення гілок (Phomopsis vaccinii Schear), бактеріального опіку (Pseudomonas syringae pv syringae) та всихання — опіку пагонів або раку стебел (Fusiccocum putrefaciens). Більшість хвороб пагонів чорниці садової спричинені морозом, градом, посухою, нестачею мікроелементів і старінням. У вологі періоди розвивається сіре покриття У дощові весняні сезони найбільшу пряму шкоду врожайності садової чорниці було від спалення пагонів, квітів та гнилі ягід (Monilinia vacuuminii-coymbosi ). Збудник захворювання зимує на муміфікованих плодах і заражає молоді пагони навесні. Листя на пагонах набувають певного фіолетово-коричневого забарвлення ранньою весною, а під час вологого періоду на них розвивається сіре покриття, яке вітер, бджоли та джмелі вторинно поширюють на квіти. Вже через 24–72 години після видимої зміни кольору заражені пагони з листям і квітковими органами (моніліальний опік) швидко руйнуються. Зазвичай зараження квіткових органів не спостерігається, але згодом замість здорових розвиваються муміфіковані плоди. Ця хвороба чорниці адаптована до більш низьких весняних температур. Так, при зволоженні чутливих органів рослин всього 4 години зараження можливе вже при 10ºC, при температурі всього 2ºC для поширення інфекції потрібно утримання вологи не менше 10 годин!