Одним зі способів вирощування розсади є виробництво зірваних саджанців у теплих воронках. З недоліків — розміщення великої кількості рослин на невеликій площі, що призводить до швидшого розповсюдження хвороб, видовження рослини, та пошкодження коренів під час збору урожаю чи зривання рослини. Посів у горщики використовується невеликими садівниками. Більшу кількість насіння висівають у пластикові місткості. Виробництво розсади може йти у двох напрямках: виробництво зі зламаних пагонів і виробництво молодих рослин, які потім занурюють в окремі банки. Найкраще вибирати вузькі місткості, які можна розмістити на підвіконні. Глибина горщиків повинна бути не менше 8-10 см, щоб забезпечити достатньо місця для розвитку коріння пророслих рослин. Деякі види рослин найкраще сіяти в окремі банки. Це стосується культур, які не переносять пошкодження коренів під час пересадки, таких як баклажани та огірок. При виробництві розсади найчастіше використовується посів насіння в контейнери, які можуть бути пластиковими або з пінополістиролу. Розмір контейнера стандартний, довжина 50 см і ширина 33 см. На 1 м² вміщується 6 таких контейнерів. Контейнери можна використовувати протягом декількох циклів вирощування, але спочатку їх слід ретельно промити та продезінфікувати, щоб не переносити патогени на нові рослини й, таким чином, спричиняти спад виробництва. Кількість отворів на контейнерах коливається від 40 до 209. Вибір контейнерів визначається розміром молодої рослини, потребами коріння: необхідність субстрату та простір, чи будемо ми виробляти молоді рослини для пікірування або безпосередньо виробляти розсаду в контейнерах. Для менших молодих рослин беруть ємності з більшою кількістю отворів. Тож для салатів ми використовуємо ємності на 160 або найчастіше на 104 отвори. Перевага вирощування розсади в контейнерах полягає в тому, що розсада видаляється без пошкодження коренів і з цілою грудкою субстрату, таким чином ми зменшуємо стрес під час пересадки !