Підживлення є важливим агротехнічним заходом у більшості сільськогосподарських культур і особливо у коренеплодах, оскільки тоді рослини засвоюють більшу частину поживних речовин, які вносяться у ґрунт або через листя, і які згодом впливають на кількість та якість врожаю. Його проводять у фазі інтенсивного росту рослин та утворення більшої листяної маси та проростання квітів, плодів та бульб у ґрунті, після чого рослини поглинають азот, фосфор, калій та сірку з поживних речовин. Азот - єдина поживна речовина, яка слабко зв’язується з адсорбційним комплексом ґрунту і як така повинна бути доступна рослині на всіх стадіях розвитку. Оскільки рослина поглинає його в формі аміаку та нітратів, на початкових стадіях розвитку використовуйте у вигляді KAN або сульфату амонію або сульфонітрату амонію. Один із способів допомогти рослинам максимально легко пережити стресовий період - застосовувати позакореневі добрива, які забезпечать рослину макро- і мікроелементами, механізм дії яких такий, що допомагає рослині подолати стресові умови. Поживні речовини, ефективні для зменшення впливу стресу - калій, бор і цинк. Калій - це макроелемент, який, крім позитивного впливу на якість продукції, врожайність та вміст олії, має також дуже виражений вплив на наповнення зерна та водний режим у рослині. Бор - це мікроелемент, який сприяє засвоєнню калію, але також безпосередньо чи опосередковано бере участь у важливих процесах подовження та поділу клітин, а також в біосинтезі клітинної стінки, проростанні та заплідненні, а також зменшує збитки, викликані температурними стресами. Цинк відіграє важливу роль у зростанні рослин, поглинанні та транспортуванні фосфору, зменшенні транспірації та підвищенні стійкості рослин до посухи та хвороб. Кукурудза та соя особливо чутливі до дефіциту цинку.