Злакові містять велику кількість трави, тобто вузьколистих і широколистяних видів рослин, які з’являються як бур’яни. Однак лише деякі види бур’янів переважають своєю присутністю та численністю, а також шкодою, яку вони завдають. Найбільш поширенішими, а отже, і найнебезпечнішими бур’янами у злакових, є однорічні трав’янисті бур’яни (критичне число 0,5-1,0 небажаної рослини / м²): метлюг, лисохвіст мишачехвостий та тонконіг. З однорічних широколистяних бур’янів (критична кількість 15-20 рослин/м²) з'являються: підмаренник, вероніка, зірочник, глуха кропива. Останні дослідження стверджують, що прямий збиток від бур’янів на полях озимих злакових, де бур’яни не контролюються, відбивається на середній урожайності нижчій на 14,2% (пшениця та ячмінь). Крім того, сильніший розвиток хвороб, пізніше дозрівання, зниження якості продукту (домішки), складне збирання тощо.