Грунт для люцерни повинен бути глибоким, пухким і родючим із сприятливим співвідношенням вода-повітря. Люцерна найкраще підходить для глинисто-піщаних ґрунтів, таких як чорнозем, деградований чорнозем або бурий ґрунт. Глиняні піски та піщані ґрунти не підходять для люцерни. Непридатні ґрунти для розвитку люцерни - це вологі та неглибокі ґрунти, які затримують поверхневі води або високий рівень ґрунтових вод. Її також можна вирощувати на слабокислих ґрунтах (pH вище 6,2), а також на лужних ґрунтах (pH нижче 7,5). Люцерну не можна вирощувати на кислих (рН нижче 5,2) та високолужних ґрунтах. Сівозміна Сівозміна дуже важлива при вирощуванні люцерни, оскільки вона не переносить монокультуру та посів з іншими багаторічними бобовими, але повинна сіятись у розширеній сівозміні. Як багаторічна культура, з інтенсивною обробкою ґрунту та підгодівлею, люцерна переносить повторний посів на одному ґрунті стільки років, скільки раніше інші бобові вирощувались у цьому місці. Найбільш сприятливими перед посівами люцерни є однорічні бобові та коренеплоди, удобрені гноєм. Кукурудза як передпосівна також хороша, якщо це весняний посів і якщо боротьба з бур’янами не проводиться гербіцидами, які мають залишкову дію на люцерну. Для пізнього літнього посіву найпоширенішими передпосівними є зернові. Їх ранній урожай дозволяє своєчасно проводити обробку ґрунту та підготовку ґрунту до посіву. Люцерна - дуже хороша культура серед більшості польових культур. Вона підходить для підщеп, які ефективно утилізують велику кількість органічної речовини та азоту, які люцерна залишає після оранки.