Помилка більшості садівників-любителів полягає в тому, що вони занадто рано починають сіяти саджанці. Так, у січні вони вже висівають перець, помідори, огірки, дині, баклажани тощо. Таким чином, через бажання приступити до виробництва якнайшвидше або страх спізнитися, вони створюють проблему для себе. Так, якщо у вас є теплиця і ви можете забезпечити оптимальні умови для раннього виробництва, січень - прекрасний час для посіву. Проте більшість любителів будуть садити розсаду на відкритому повітрі лише в травні. Проблеми через передчасний посів Передчасна сівба приносить із собою безліч проблем. Насіння має свої закони щодо тривалості проростання та розвитку молодої рослини, готової до посадки на відкритому повітрі. Тож, якщо ви триматимете рослини в невеликих горщиках занадто довго, це спричинить проблеми: Молоді рослини більш чутливі до нападу хвороби. На передчасно посіяних саджанцях часто виникає гниль, борошниста роса і плямистість. При оптимальному виробництві розсади ці захворювання зустрічаються рідше, але вони з’являться, якщо сіянці висіяти занадто рано. Проблема освітлення. У січні та лютому освітлення недостатньо для того, щоб розсада розвивалася належним чином і формувала ембріони майбутніх квітів, тобто плодів. Субстрат дуже швидко стає бідним поживними речовинами, а місця в горщику мало для розвитку кореневої системи. З плином часу субстрат висихає все швидше і швидше. Частіше зустрічаються шкідники, особливо кліщі та трипси. Перелік можливих проблем можна продовжувати. У період з січня по травень розсада часто цвіте і навіть родить. Коли ви бачите, що у рослини є квітка, особливо плід - знайте: це старий саджанець.