Літо - найкраща пора року для вапнування, оскільки після збору озимих культур та ранньовесняних культур вистачає часу для активації кальцію з добрив для посіву ярих культур. Осінь - менш сприятлива пора для вапнування. Найкраще проводити вапнування після збирання цукрових буряків та соняшнику, сої, кукурудзи. Зима - несприятливий час для вапнування. Її проводять лише в тому випадку, якщо немає снігу. Весна - найбільш несприятлива пора року для вапнування. Влітку вапнування проводять на полях, де немає посівів, тож після внесення кальцію в ґрунт залишається достатньо часу для його перетворення та змішування із землею до весни, коли відбудеться посів або посадка. Виконаний захід вапнування передбачає період спокою, щоб кальцій, внесений у ґрунт, дав правильний ефект. Під час вапнування рекомендується переорати вапно зі стернею. Таким чином буде досягнутий подвійний позитивний ефект: з одного боку, стерня, яка після заорювання в ґрунт розкладається і дає органічне добриво, а з іншого боку, вапно виконує функцію регулювання кислотності ґрунту. Спосіб внесення вапняного матеріалу Матеріал, що використовується для вапнування, повинен бути рівномірно розподілений по всій поверхні поля в тиху погоду без вітру, а потім розораний і добре перемішаний із землею. Кількість вапняного матеріалу, який буде вноситися в ґрунт, залежить від його рівня рН, частки кальцію у вапняному матеріалі, механічних властивостей ґрунту та наявності в ньому органічних речовин. Всі ці параметри визначають аналізом ґрунту. Ефект вапнування триває в середньому 4-7 років і залежить від виду та кількості введеного матеріалу, типу ґрунту та кліматичних умов. Позитивні ефекти вапнування: зниження кислотності ґрунту; Зниження концентрації алюмінію та заліза в ґрунті та їхнього шкідливого впливу, а також збільшення доступного фосфору; поліпшення мікробіологічної активності ґрунту; позитивний вплив на фіксацію азоту; прискорення мінералізації та гуміфікації органічних речовин;