Щоб гній використовувався максимально, а відсоток гумусу в ґрунті був вищим, потрібно знати, коли саме вносити гній у ґрунт.

Оптимальний час внесення гною залежить від клімату, типу ґрунту та ступеня зрілості гною. Внесення й заорювання цього добрива може здійснюватися протягом усіх чотирьох сезонів. Кожен період має свої плюси і мінуси.

Внесення гною влітку, після завершення збирання врожаю, підходить з точки зору організації праці. Однак через високу температуру можуть статися великі втрати, передусім аміаку, а також нітратної форми азоту. Вигідно здійснювати підживлення гноєм восени перед основною обробкою ґрунту. Втрати мінімізовані, а гній добре змішується з ґрунтом.

Цей час внесення гною є несприятливим з організаційних міркувань, оскільки це сезон, коли в господарстві багато роботи, головним чином навколо збирання кукурудзи, а також підготовки землі під озимі культури. Крім того, у разі теплої і вологої зими та під час осіннього внесення гною нітрат може проникати в глибші шари, що зменшує його цінність.

Взимку гній можна розкидати по снігу або мерзлому ґрунті. Тоді втрати незначні, але при оранці виникають труднощі.

Гній навесні

Внесення гною перед весняними польовими роботами є найвигіднішим, оскільки втрати поживних речовин мінімальні, а рослини використовують поживні речовини протягом усього періоду вегетації. Однак внесення свіжого гною навесні, у якому співвідношення азоту і вуглецю дуже несприятливе, може спричинити нестачу азоту. Крім того, під час заорювання гною в цей період спостерігається більша втрата вологи в ґрунті через посилене випаровування.

На швидкість розкладання гною впливають кліматичні умови та тип ґрунту. У вологому кліматі гній добре вносити перед посівом, а на піщаних та легких ґрунтах - якомога ближче до часу сівби. Розкладання відбувається швидше в легшому ґрунті і там, де більше опадів, але в таких умовах може відбуватися вимивання поживних речовин.