Хоча є пропозиція зменшити кількість до 7-8 т/га при регулярному внесенні на всі орні землі. Для того, щоб підтримувати землі шляхом біологічно активного введення енергетичного матеріалу, насамперед – для процесу мінералізації органічних речовин. Коли маса твердого гною знаходиться в напівгуміфікованому стані, тобто коли вона дозріла, її транспортують до місця використання. Гній вноситься, коли погода прохолодна і хмарна без вітру, тоді як сильне сонячне світло, сухий і теплий вітер не сприятливі. Після розкидання гній слід негайно або якомога швидше внести в ґрунт одним із методів обробітку, як правило, оранкою. Не варто залишати основне добриво лежати на поверхні на кілька днів, оскільки втрачаються органічні речовини та азот. Коли внаслідок організаційних та технологічних причин внесення гною неможливо негайно, тоді його залишають на дошці в кучах у осушених місцях. Час і глибина внесення гною в ґрунт Якщо гній зрілий, його можна вносити в будь-який час, коли це дозволяє ґрунт. Зазвичай його застосовують у саду восени. Якщо він більш зрілий, його можна давати пізніше і навпаки – набагато раніше, якщо він незрілий. Глибина внесення визначається кількістю гною та властивостями ґрунту. Середня глибина внесення гною становить 20-25 см. Іноді вона коливається від 10 до 45 см. Динаміка дії гною Рослини гірше використовують поживні речовини для гною, приблизно на 30% порівняно з поживними речовинами в мінеральних добривах. Важливо знати, що поживні речовини рослин органічно зв’язані і тому недоступні для них до моменту мінералізації. Гній має пролонговану дію і після удобрення працює кілька років. Його дія не однакова щороку. Це залежить від: текстури, структури та типу ґрунту, якості, ступеня зрілості, кліматичних умов тощо. Використання мінералізованих поживних речовин найбільше в перший рік після внесення. На основі цих даних необхідно планувати динаміку внесення гною, а також необхідну кількість мінеральних добрив під час підживлення.