Якщо ми вирощуємо сидерати на важчих ґрунтах, які ми хочемо залишити голими на зиму через позитивний ефект заморозки, сидерат слід вносити в ґрунт до або під час осінньої оранки. Якщо рослини перевищують 20 см, бажано заздалегідь скосити їх або подрібнити і залишити на кілька днів, щоб вони трохи зів'яли і втратили воду. Тільки після цього масу слід дуже неглибоко, поверхнево внести в ґрунт і залишити на кілька днів (4-6), після чого проводиться остаточний, глибший обробіток ґрунту. Хоча така практика внесення сидератів у ґрунт вимагає кількох втручань, що затримують остаточний осінній обробіток ґрунту, ця обробка сидератів дає найкращі результати. А саме, оскільки деякі ґрунтові мікроорганізми та дощові черв'яки не здатні розкладати зелену масу, багату на хлорофіл, попередньо скошена та неглибоко внесена зелена маса легше розкладається, ніж безпосередньо розорана зелена маса. Звичайно, на піщаних ґрунтах, які ми, як правило, не оремо восени, краще сидерату дати зимувати, що запобіжить вимиванню поживних речовин через осінні та зимові опади та можливу ерозію. Якщо рослини менше 15 см, то попередній скіс можна опустити, і рослини вносять безпосередньо в ґрунт. Також важливо стежити за тим, щоб сидерат вносився вчасно, щоб це не заважало посіву або посадці наступної культури. Зазвичай достатньо залишити інтервал від 2 до 3 тижнів. Щоб ще швидше розкласти зелену масу, деякі еко-фермери додають для цього спеціально розроблені препарати, додавання яких значно прискорює процес розкладання зеленої маси. Сидерат також можна поєднувати з гноєм або якимось іншим біодобривом.