Гуаява — рослина, яка походить з Південної та Центральної Америки, Карибських островів. Psidium guajava (відома яблучна гуаява) — чагарникове дерево з родини миртових (Myrtaceae), досить поширене в тропічних районах світу, як фруктова і декоративна рослина. Плід — золотистий, бордово-червоний або жовтий, залежно від сорту, з жовтувато-білою або червоно-рожевою м’якоттю з кількома жовтими і твердими насінинами. Плоди мають тонку шкірку, яку легко видалити, коли фрукти повністю дозріють. Розміром з тенісний м’ячик. Плоди гуаяви округлої або овальної форми. Листя еліпсоподібної форми завдовжки до 7 см з гладенькою восковою поверхнею з помітними жилками. Квіти білі та трубчасті. Смак схожий на маракую та полуницю Смак гуаяви схожий на смак полуниці, і він посилюється у міру дозрівання плодів. Плоди їдять очищеними. Органолептичне враження від цього екзотичного фрукта зростає із зрілістю: коли плоди падають з дерева і вже не такі привабливі, вони набагато смачніші. Міні-гуаява — це розгалужений, пишний від природи багаторічний чагарник, стійкий до посухи, з гладенькою коричневою корою, тонкими гілками, які можуть виростати більше двох метрів. Плоди гуаяви містять у чотири рази більше вітаміну С, ніж апельсини. Користь цієї рослини полягає в тому, що вона посилює імунітет, тобто антиоксиданти, що містяться в ній, запобігають поширенню вільних (шкідливих) радикалів в організмі. Вживання гуаяви запобігає захворюванням серця, кровоносної системи, пухлинним захворюванням, покращує травлення завдяки клітковині, що в ній міститься. Гуаява також корисна для хворих на діабет, а також покращує стан волосся, шкіри й очей. Численні дослідження останніх років підтвердили активність сполук гуаяви насамперед щодо раку передміхурової залози та раку молочної залози. Олія з його листя має успіх як антипроліферативна речовина, що призупиняє ріст злоякісних клітин. Гуаява — виняткова рослина, її можна використовувати в кулінарії для джемів, варень, десертів (тортів, напоїв, морозива).