Стародавні греки присвячували плющ богу вина і радості Діонісію. За однією з легенд, його викрали моряки, коли він був хлопчиком, і сподівався продати його в рабство в Єгипті. Він зупинив їх, заплутавши їхній човен плющем та лозою.

Інша легенда говорить, що німфа танцювала перед Діонісієм до знемоги, тож він з жалю перетворив її на плющ. Стародавні римляни високо цінували плющ, і їхній бог вина та веселощів, на ім'я Вакх, як і Діонісій, носив із собою плющ, який насправді служив засобом проти алкоголю для них обох. Стародавні римляни використовували його для обгортання стовпів будівель, де продавали вино.

Плющ (Hederahelix) - вічнозелена витка рослина, яка виростає до тридцяти-п’ятдесяти метрів. Рослина, до якої він кріпиться повітряними коренями, у більшості випадків вертикальний. Листя супротивні, темно-зеленого або світло-зеленого кольору, воскові на дотик і гладенькі, довжиною від 50 до 100 мм, з ніжками довжиною від 15 до 20 мм. Молоді листки мають три-п’ять пелюсток і заростають волосками. Пелюстки зникають, коли листя дозріває, тому воно стає серцеподібним або ромбоподібним. Квіткові головки діаметром від 7 до 10 см мають жовто-зелений колір і багаті нектаром.

Плоди - фіолетово-чорні ягоди діаметром від 6 до 8 мм, які містять від однієї до п’яти насінин. Вони утворюються через рік після цвітіння в березні та квітні. Час цвітіння - із серпня по жовтень, але може розпочатися і раніше.

Він поширений в усій Європі та Західній Азії. У природі він знаходить дерева, які використовує як опру, за яку міцно тримається і росте вгору у пошуках світла. У населених пунктах він використовує штучні опори, такі як стіни або стовпи.

Листя збирають з весни до осені, а найкраще це робити ранньої осені. Листя містить сапоніни, включаючи альфа-гедерин та гедерокозид С, стерини, флавоноїди, поліацетилени та ін.