Оман високий (лат. Inula helenium) — це різновид лікарської та пряної рослини, що належить до багаторічних рослин. Частиною цієї рослини, яка використовується, є корінь, що на смак злегка гірчить. Найчастіше цю рослину використовують у медицині, для лікування: бронхітів та астми, як це робили ще стародавні греки та римляни, для цього її збір починається восени.

Оман — це дика рослина, схожа на маргаритку, але розміром із соняшник. яка любить холодні та вологі місця, а цвіте в літні місяці. Найчастіше Оман росте у Великобританії, Центральній та Південній Європі та Азії.

Оман — лікувальні властивості

Найважливіший оздоровчий ефект оману полягає у вирішенні проблем із диханням. Лікувальні властивості цієї рослини містяться в корені, тому з нього виготовляють ліки або чаї.

Рослина оман найчастіше використовується в лікувальних цілях:

при захворюванні легенів, такі як: астма, бронхіт і кашель;

для поліпшення травлення;

для лікування нудоти та діареї.

Оман може використовуватись як заспокійливий та такий засіб, що розслабляє, а також ма має протигрибкові, антибактеріальні та антипаразитарні властивості. Саме завдяки цим властивостям його використовують у народній медицині для боротьби з паразитами в кишківнику.

Однак, через брак наукових досліджень не можна підтвердити всі наслідки дії оману, і висновки про цю рослину можна робити, на цей час, переважно від отриманого досвіду багатьох поколінь.

Хоча протипухлинна дія ефірної оманової олії не підтверджена, відомо, що оман не має жодної відомої канцерогенної речовини, лише один інгредієнт оману — β-елемент має протипухлинні властивості.