Під час виробництва та зберігання компонентів для тваринних кормів може відбутись забруднення матеріалів певними родами пліснявих грибів, які здатні продукувати специфічні метаболіти, що називаються мікотоксинами. Часто ми навіть не підозрюємо, що мікотоксини містяться в поживних речовинах, оскільки вони невидимі для людського ока. У наших умовах популярні такі види цвілі, як Aspergillus та Fusarium. Ці форми здатні продукувати кілька сотень видів мікотоксинів, найважливішими з яких є; афлатоксин, трихотецен, зеараленон, фумонізин, охратоксин. Ці хімічні речовини згубно впливають на організм тварини. Вони є канцерогенними, тератогеними, призводять до ураження печінки та нирок, виявляють естрогенний вплив на репродуктивні органи, що проявляється у вигляді стерильності, аборту, мертвонародження. Важливо зазначити, що мікотоксини діють поступово і протягом тривалого періоду часу, багато хто називає їх «тихими фермерськими вбивцями», саме тому, що симптоми у тварин не завжди можуть бути чітко помітні. Однак економічні та виробничі параметри ферми, безумовно, будуть порушені. У ситуації, коли симптоми чітко виражені у тварин, ми можемо говорити про серйозний мікотоксикоз, який вимагає негайного лікування. Фермери найчастіше помічають зміни на статевих органах у вигляді вульвовагініту, особливо у свиноматок, також відсутність еструсу, проблеми з фертильністю, зміни на шкірі.