Морфологічні та біологічні властивості чини посівної
Латинська назва: Lathyrus sativus L.
Чина посівна, або горошок сійний використовується як корм. Насіння містить 23-34% білка, 24-45% вуглеводів, 0,5-0,7% жиру, 4% целюлози та близько 3% золи. Зелена маса і сіно чини посівної багаті білком, його добре їдять усі види худоби. Також її можна використовувати для сидератів.
Морфологічні та біологічні властивості чини посівної
Чина посівна – чагарникова рослина, що складається з 5-10 основних стебел, які виростають від 25 до 100 см. Стебло квадратного перерізу, ніжне і часто сплюснуте. Листя складаються з пари вузьких пластин і закінчуються простим або трикутним вусиком. У місці, де лист відокремлюється від стебла, є вузькі загострені клапани. З пазух листя виходить одна, рідко дві квітки світло-блакитного або світло-фіолетового кольору. Чина посівна, як правило, є самозапліднюючою рослиною, але можна зустріти і гібриди перехресного підживлення. Вегетація рослини триває 60-115 днів, залежно від сорту та умов вирощування. В одному стручку розвивається 2-5 насінин неправильної форми. Вага 1000 зерен коливається в широких межах – від 50 до 600 грамів. Розрізняють дрібні та великі зернові сорти. Колір насіння різний – білий, сірий, коричневий, можуть бути плямистими.
Поки немає коментарів. Будьте першим!