Морфологія та агроекологічні умови вирощування чебрецю!
Чебрець є інгредієнтом сиропів від кашлю, а ефірна олія використовується як антисептик. Сушений чебрець використовують як спецію. Thymus serpyllum, що росте у природних умовах у наших краях називають популярною назвою «чебрець».
Морфологічна характеристика чебрецю
Чебрець - багаторічний вид, стебла прямостоячі і відгалужуються від коренів, утворюючи напівчагарник висотою 25-30 см. Первинне стебло напівдерев'яне, а трав’яниста частина - характерного темно-червоного кольору. На звороті листя заростає густими сірими волосками, на яких зверху є бульбочки, повні ефірної олії. Листя невелике, еліптичне і переважно сидяче, довжиною 4-10 мм. Гронасті суцвіття утворюються у верхній частині стебла і складаються з блідо-рожевих квіток довжиною 3-6 мм. Плоди чебрецю - розпадні горішки, дуже дрібні, темно-коричневі. Маса 1000 насінин становить 0,25-0,28 г. Цвіте і довго дозріває. Дрібне насіння схильне до осипання, що є проблемою при вирощуванні насіннєвих рослин. Рослина має приємний запах і аромат. Насіння чебрецю проростають за 2-3 роки, а в сприятливих умовах - за два-три тижні. Спочатку він росте дуже повільно і не переносить затінених ділянок. Рано навесні другого року рослини перебувають у стані повної вегетації. Вони цвітуть у травні. А тоді, якщо чебрець скосити, він дозріває і у вересні готовий до другого скошування.
Агроекологічні умови вирощування чебрецю
Чебрець добре переносить посуху, оскільки це теплолюбна і світлолюбна рослина. Низькі зимові температури без снігового покриву на пухких ґрунтах можуть завдати великої шкоди врожаю. На холодних, вологих ґрунтах чебрець гниє, на бідних він не дає урожаю, а найкраще процвітає на чорноземі хорошої структури, з хорошим запасом поживних речовин.
Поки немає коментарів. Будьте першим!