Найважливішими поживними речовинами для нормального росту та розвитку зернових є азот, фосфор, калій, кальцій, сірка, марганець та залізо. Азот важливий протягом усього життя рослин, і особливо важливо його місткість у достатній кількості у фазі формування колосків та диференціації на колоски, тобто у фазі кущіння та прополки а також в фазі колосіння і наливання зерна. Якщо на початку розвитку не вистачає азоту, лист вузький, починає жовтіти і з часом загниває, стебло тонке і кущіння слабке. Фосфор також впливає на врожайність, оскільки впливає на розвиток кореневої системи та кущіння. Фосфор важливий для сприяння поглинанню азоту та підвищенню стійкості рослин до несприятливих умов під час поливу та дозрівання зерна. Найбільша потреба у фосфорі є протягом першого місяця після посіву зернових, а також у момент утворення пильовиків та маточок. Дефіцит фосфору проявляється в ослабленні стебла, затримці буріння, крихітних синьо-зелених листків, а також зменшення колосків. Калій також важливий у раціоні, хоча не настільки, наскільки азот та фосфор. Дефіцит калію найбільше проявляється у зниженні якості зерна. Кальцій - важлива поживна речовина протягом життя рослини. Дефіцит викликає недостатній розвиток кореневої системи. Кальцій знижує кислотність ґрунту, а зерно найкраще процвітає на слабокислих до нейтральних ґрунтах, хоча деякі можуть переносити більш кислі ґрунти, наприклад овес. Найбезпечнішим способом визначення необхідної кількості поживних речовин при підгодівлі дрібним зерном є хімічний аналіз ґрунту, на основі якого планується посів.