Папороть звичайна, або орляк звичайний (Pteridium aquilinum), — багаторічна рослина, яка дуже поширена в природі. Зростає на ґрунтах з кислою реакцією рН та сухих ґрунтах. Населяє горбисті ділянки, ліси, лісові галявини, занедбані землі. Дуже добре переносить забруднення повітря та ґрунту, тому ми зустрічаємо її уздовж доріг, у містах. Папороть пригнічує інші рослини. Як бур’ян вона дуже стійка і важко викорінюється. Папороть легко впізнати завдяки її розмірам та специфічному зовнішньому вигляду. Пагін довгий і дуже швидко відновлюється, якщо зламається. Він може вирости від 50 до 200 см. Корінь кореневищного типу, що простягається на глибину від 10 до 50 см. Листя можуть бути дуже великими, довжиною до 150 см. Форма листя нагадує пташине перо. Має довгі черешки, а листова пластинка перисторозсічена. Цвіте або створює спори в період з червня по вересень. Найчастіше розмножується спорами, але може бути і вегетативним шляхом діленням кореневища. Викорінення папороті Профілактичні заходи відіграють важливу роль у боротьбі з папороттю та запобіганні її поширенню. Папороть заселяє кислі ґрунти і завдяки зміні рН реакції, вапнуванню створюються несприятливі умови для її росту та розвитку. Скошування молодих пагонів і скошування перед утворенням спор — ще один профілактичний захід, який має великий вплив на зменшення популяції папороті. Якщо луки, газони та орні землі заселяють папороті, найкраще сіяти коренеплоди або конюшинно-трав’яні суміші.