Візьміть 5-літрову пляшку з широкою горловиною і покладіть на її дно 2-3 см добре віджатих свіжозібраних листя подорожника. На нього насипте приблизно 1 см темного цукру, а потім шар добре пресованого листя. Продовжуйте це робити по черзі, шарами цукру та листя, поки пляшка не наповниться.
Пляшку залишають на ніч накритою, тому наступного дня її наповнюють так само, оскільки вміст пляшки осідає за ніч. Це повторюється до повного наповнення пляшки. Тепер у саду, в захищеному місці, копаючи яму, горлечко пляшки закривають потрійним шаром пергаментного паперу або целофану (або покривають воском), пляшку поміщають у викопану яму, накривають дошкою і придавлюють каменем або цеглою. Поверх каменю або цегли кладеться більша дошка. Нарешті, решту ями закопують у землю і біля неї наклеюють невелику дошку, щоб позначити місце.
Пляшка залишається в землі 3 місяці, її вміст бродить в сиропі при рівномірному нагріванні землі, а сік у вигляді сиропу витягується з листя за допомогою цукру. Як сплине час, пляшку обережно виймають із землі і весь вміст у пляшці добре віджимають, а отриманий таким чином сироп подорожника один раз кип’ятять.
Витискати сироп через марлю або тканину, як це роблять зазвичай, не рекомендується, оскільки це не надто ефективно та під час цього процесу залишається багато корисних речовин. Отриманий сироп заливають у пляшки і добре закупорюють.
Цей сироп є найкращим домашнім засобом проти всіх захворювань легенів.
Той, у кого в ньому немає власного подвір’я чи саду, не може здійснити цей тип бродіння через рівномірне тепло землі, нехай поставить пляшку в постійно тепле місце, бажано біля печі. Чим рівномірніше тепло, тим сприятливіші умови для бродіння. Перериваючи процес кипіння охолодженням, утворюється менш цінний, якщо не зіпсований сироп.
За необхідності діти приймають сироп кілька разів на день по чайній ложці, а дорослі по столовій ложці.
Поки немає коментарів. Будьте першим!