Плющ звичайний: характеристика та поширення
Плющ звичайний або хедера також має офіційну назву «Hederae helicis folium» (листя плюща). В народі цю рослину ще називають в’юнким плющем.
Плющ — багаторічна й отруйна дерев’яниста рослина, яка гарно плететься, з придатковим корінням. Гарно прикріплюється до субстрату (дерева, стіни, скелі тощо) та розвивається поверхнево. Поширений у Центральній та Південній Європі, Криму, Кавказі та на півночі до Балтійського моря. Може рости як в гору (по стіні) так і витися по землі. Може досягати у висоту до 30 м, а діаметр стовбура рослини може становити до 20 см.
Листя шкірясте. Воно може бути темно-зеленим чи прожилковими кремово-білими або мати сріблясті смужки. Листя блискуче, а на задній частині блідо- або жовтувато-зелене. Можуть бути, як у формі серця, так й іншої фігури. Листя розташоване спірально на стеблі, що піднімається за допомогою повітряних коренів. Квітки зібрані в головчасті суцвіття, біло-зеленуватого кольору. Кора попелясто-сіра. Плоди – круглі, синювато-чорні ягоди.
Цвіте з початку вересня до початку листопада. Суцвіття жовтувато-зелене. Щиток, розвивається протягом зими попелясто-блакитними ягодами розміром з горошину, спочатку зеленими, а у зрілому стані - синьо-чорними. Ягоди гладкі, дозрівають навесні, у березні та квітні, мають неприємний, гіркий смак і діють як очищувальні засоби.
Полюбляють харчуватись цією рослиною птахи й, таким чином, допомагають плющу розмножуватись. В одному плоді 3-5 насінин. Плющ добре росте як у тіні, так і на сонячній стороні.
Може рости на вологих і гумусних ґрунтах, але також добре переносить кам’янисті та вапняні ґрунти, любить вологе повітря.
Поки немає коментарів. Будьте першим!