Якщо пропущено оптимальні строки сівби пшениці, зниження врожайності неминуче. Яким буде цей спад, залежить від подальших кліматичних умов. Це буде особливо важливо навесні. А саме, раптовий перехід від зими до літа, особливо якщо березень теплий, негативно позначиться на врожаї. Якщо навесні холодніше середнього, потенціал пізніше посіяної пшениці - вищий. Тому пізніша сівба супроводжується ризиком, оскільки ми не можемо передбачити кліматичні умови. Але одне можна сказати точно, посіявши пшеницю після 10 листопада, ми можемо розраховувати на врожайність нижчу на 35%. Навіть у пізніші терміни посів продовжується через потребу в злакових, а недотримання сівозміни - велика проблема. Сильно зменшена обробка ґрунту (через вирощування інших культур перед сівбою пшениці) зменшує засвоєння фосфору та калію. Оскільки ці елементи не переміщуються в глибші шари ґрунту під впливом опадів, їх роль у зростанні пшениці буде значно меншою і залишиться доступною для наступної культури. Доведено, що посилене підживлення добривами NPK при пізній сівбі не має ефекту. Рослини будуть забезпечуватися поживними речовинами із запасів ґрунту. Тому кількість добрив не слід збільшувати, оскільки вони не можуть компенсувати падіння врожаю. Щодо щільності сівби, то є сенс збільшити її відносно сівби в оптимальні терміни. У пізніші строки сівби норма висіву збільшується на 100-120 зерен на кв. м, що дає на 20-25% більше насіння. Інакше кажучи, норму сівби в листопаді можна збільшити на 280 кг/га (залежно від сорту). Прикочування ґрунту після посіву - обов’язковий захід. Для пізнішої сівби слід використовувати сорти з коротшим терміном вегетації.