Спочатку використовувалася назва пак-чой, що в перекладі з мандаринського означає овочі, а пізніше її стали називати Бок-чой. Найчастіше її готують у свіжому вигляді, як салат, з різноманітними спеціями. Також можна використовувати у відвареному вигляді, як гарнір, а листові ребра пекінської капусти можна брашувати. Відповідно до історичних відомостей, пекінська капуста утворилася шляхом стихійного схрещування зеленої ріпи та китайської капусти. Це дворічна рослина або, за бажанням, однорічна. Вона має порівняно коротку вегетацію, тому її часто вирощують як попередній урожай або наступну культуру. Для вегетативного росту їй потрібна мінімальна температура, близько 7° C, оптимальні температури становлять від 12 до 22° C, тоді як для формування голови їй потрібна температура від 16 до 20° C. При температурі вище 25° C вона затримує ріст і знижує якість, так утворюються розпущені голови та розвивається крайовий (верхівковий) опік. На ріст і розвиток пекинської капусти значний вплив мають температура і інтенсивність світла. Остання у більшому обсязі сприяє розвитку більш широких листків і більш раннього стрілкування. Тривалість дня не впливає на формування голови, але може вплинути на інтенсивність росту. Перехід до генеративної фази відбувається при температурах нижче 13° C. Вже пророщені насіння і дуже молоді рослини можна яровувати відразу після сходів від 1 до 4 тижнів (яровизація - процедура, при якій пророщені насіння сільськогосподарських культур протягом певного часу піддають зниженню температури, що дає той самий рік). Чим нижча температура, тим швидше рослина вступить у генеративну фазу. Для деяких сортів довгий день має сильніший вплив на перехід до генеративної фази, ніж ефект яровизації. І хоча вони не зазнавали температури нижче 15° C, можуть передчасно зацвісти довгим днем.