Цілющі властивості алое були відомі більше 3 тис.років. Лікарською сировиною служать листя довжиною не менше 15 см. зрізають їх в зимово-весняний період.

У свіжих листках і соку містяться антраглікозіди-алоїн, наталоїн, рабарберон, емодін, смолисті речовини і сліди ефірних масел. У них знайдено невелику кількість ферментів, вітамінів і фітонцидів.

Препарати алое мають протизапальну, антибактеріальну, жовчогінну, протиопікову і ранозагоювальну дію, підсилюють секрецію травних залоз, покращують апетит і травлення. Вельми цінною властивістю є його здатність підвищувати захисні функції організму, посилювати відновлювальні процеси в пошкоджених тканинах.

Для підвищення активності зібраних для використання листя їх рекомендується перед переробкою витримати в нижньому відсіку холодильника протягом тижня, помістивши в паперовий пакет.

Сік алое широко використовують в народній медицині. Він має бактеріостатичні властивості щодо багатьох груп мікробів: стафілококів, стрептококів, дифтерійної, черевнотифозної і дизентерійної паличок. Зовнішньо у вигляді зрошень і примочок сік свіжого листя застосовують для лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків, наривів і фурункулів. Використовують його для полоскання при захворюваннях ротової порожнини і ясен.

Триразове вливання соку в ніздрі по 5-8 крапель з проміжками в 3-5 ч призупиняє розвиток гострого риніту. Компреси з соком алое при дерматиті голови променевого походження знімають біль, покращують відновлення тканини і ріст волосся.

Сік алое приймають по 1 ч.л. 3 рази на день за 30 хв до їди при хронічних гастритах, що супроводжуються запорами, виразковій хворобі шлунка, після дизентерії і для підвищення опірності організму проти інфекційних захворювань. У домашніх умовах сік отримують з кімнатних рослин. Для його виготовлення велике листя подрібнюють, пропускають через м'ясорубку, віджимають сік, фільтрують через щільний матеріал або кілька шарів марлі і кип'ятять 3 хв. Використовують відразу ж.