Кальцій втрачається із ґрунту шляхом видалення сільськогосподарської продукції та ерозії, також значні втрати через вимивання у нижні шари ґрунту. На додаток до всього цього слід додати ще один факт, якому досі не приділяється достатньо уваги.А саме, йдеться про закислення ґрунту внаслідок використання мінеральних добрив та впливу кислотних дощів. А саме вода, яка сьогодні потрапляє в ґрунт через опади, має надзвичайно кислу реакцію і негативно впливає на кислотність ґрунту. Тому внесення кальцію, так зване вапнування, є все більш важливим агротехнічним втручанням. Наскільки часто і в яких кількостях слід додавати вапно в ґрунт, це залежить від типу ґрунту, посівів, які ми вирощуємо, і ступеня вимивання кальцію в нижні частини ґрунту. Вимивання кальцію, навпаки, залежить від текстури ґрунту, опадів, кількості азоту в ґрунті та культури, яку ми вирощуємо. Однак перед кожним вапнуванням бажано проводити аналіз ґрунту та перевіряти фактичний стан вапна в ґрунті. За допомогою такого роду аналізу ви зазвичай отримуєте інформацію, яка вказує, скільки та чим удобрювати. В органічному сільському господарстві застосовувати вапно рекомендується до 70% у менших кількостях, ніж ті, що зазвичай використовуються у звичайних фермах. Існує дві причини такої практики. По-перше, еко-ферми не використовують мінеральні добрива, які самі по собі підкислюють ґрунт, а по-друге - регулярне використання органічного гною та аерація ґрунту також суттєво коригують кислотність ґрунту. Тому не дивно, що значення рН (кислотність) ґрунтів на еко-фермах часто в 0,5-1 рази вище на одиницю рН, ніж ті самі ґрунти на сусідніх звичайних фермах.