Коли йдеться про інтенсивне виробництво продукції тваринництва, особливу увагу потрібно приділити одному з важливих факторів виробництва, а саме харчуванню. При виробництві молока особливо важливо правильно поєднувати достатню кількість енергії та білків. Поживною речовиною, в якій енергія та білки сильно сконцентровані, є зерно сої та продукти її виробництва. Характерно, що соя також містить деякі небажані речовини або інгібітори, найчастіше протеази. Це речовини білкової природи, які зменшують або зупиняють активність ферментів у травному тракті, що призводить до розладів травлення. Молоді тварини, які не мають розвиненого захисного механізму, більш чутливі. Присутність у шлунково-кишковому тракті інгібіторів зупиняє діяльність ферментів та травлення у не жуйних та молодих категорій жуйних тварин. Для видалення цих небажаних речовин сире зерно термічно обробляють. Воно піддається дії певної температури, вологості та тиску. Додамо, що дуже важлива тривалість нагрівання зерна. Найкраще підтримувати мінімальну температуру на рівні 107 °C протягом 10 хв, щоб знищити трипсин — інгібітор ферменту, який блокує частину травлення. Процес виконується за встановленою технологією з використанням певного обладнання. При цьому відбуваються хімічні зміни, які роблять його придатним для харчування. Оскільки соя містить уреазу, її не слід змішувати під час їжі з сечовиною. Таке поєднання може призвести до розкладання сечовини до аміаку, що погіршить смак їжі та спричинить втрату азоту. Для корів найкращий вибір — соєвий шрот та хліб, які є побічними продуктами харчової промисловості. Таким чином, соя позбавляється жиру для потреб промисловості, а кінцевий продукт містить (залежно від виробника) 30 - 40% білка. Крім того, вони піддаються термічній обробці та повинні пройти контроль якості перед тим, як з’явитись у продажу. Використовуючи ці продукти в кормі для тварин, ми можемо бути впевнені, що проблем із травленням не буде.