Наприкінці літа пасічники ведуть боротьбу з осами та шершнями, які нападають на бджолині колонії і викрадають їх мед, вбивають бджіл-робітників та годуються їхніми личинками. При цьому оси вважаються більше небезпечнішими шкідниками, оскільки вони є переносниками інфекційних бджолиних хвороб, а в деяких випадках можуть викликати хижацтво на пасіці. Шершні (лат. Vespa crabro) прагнуть проникнути у вулик і запастись медом. Найлегше їм це зробити через льоток у вулику і в той час, коли бджоли на пасовищі. Вони є сильними комахами, які живуть невеликими групами і населяють дерева та дахи будинків. Самки роблять гніздо з жуваної деревини і відкладають у неї яйця. Саме тому, бджолині вулики - ідеальне місце для проживання шершнів, оскільки там є все необхідне: дорослі шершні харчуються рослинною їжею, нектаром та медом, а своїх личинок шершні живлять розчленованими комахами, тож бджоли-робітники постійно через це гинуть. Тому при огляді бджіл обов’язково дивіться на кришку вулика, на якій шершні із задоволенням будують гніздо для личинок. Його необхідно знищити зубилом або ножем. Оси (лат. Vespa vulgaris) - також вороги бджіл. Вони активніші в кінці літа та на початку осені, оскільки мають більше виводків для годування, в той час як у вуликах в цей період - мало бджіл, які б могли їх захистити. Оси нападають на льоток або знаходять тріщини, через які вони потрапляють у вулики та крадуть мед. Рідше вони атакують бджіл у польоті, відкушують голову та несуть тушки до своїх гнізд, як їжу для личинок. Оси часто будують свої гнізда біля вуликів, тому, якщо вони оселяться у поруч із пасікою, вони можуть викликати чимало хижацтва. Хоча сильні бджолині товариства здатні захищатись від нападів, на пасіці добре встановити пастки для ос, оскільки вони також є переносниками захворювань бджіл. На кожен третій вулик слід покласти прозору пластикову пляшку, наполовину наповнену пивом або яблучним оцтом, до якої додається трохи цукру.