Мигдаль (Prunus amygdalus) родом із Середньої Азії. Є два основних підвиди: гіркий мигдаль (із сильним ароматом) і солодкий мигдаль. Плід — кісточка довжиною 20-60 мм різної форми (круглої, овальної, еліптичної, конічної та ін.), оточена зеленою, грубою та неїстівною оболонкою, яка при дозріванні сохне, тріскається і лущиться. Їстівна частина плоду загорнута в коричневу шкірку і розташована всередині деревного, твердого і ламкого ендокарпа. Ядро мигдалю дуже поживне і калорійне. Містить менше 7% води, 15-35% білка, 40-60% ліпідів, 4-6% глюкозиду, 3-4% целюлози, вітаміни Е, В1, В2, провітамін А та мінерали калій, фосфор, кальцій, натрій і залізо. Здебільшого використовується у харчовій та фармацевтичній промисловості. Форма та обрізка мигдалю Для вирощування використовують форму вази або пірамідальну форму крони. Весь скелет повинен бути добре зарослий плодовими гілочками, що досягається регулярною та правильною обрізкою. Після формування культиваційної форми, як регулярне агротехнічне втручання, проводиться розсіювання. Оскільки мигдаль, або рекомендовані сорти, плодоносять на однорічних пагонах і 2-3-річних гілках, то при обрізанні слід стежити за тим, щоб ми розподіляли їх рівномірно і в співвідношенні 1/3. Таким чином ми постійно оновлюємо гендерні гілки, що є основою регулярного та рясного врожаю. Стан ґрунту та підживлення мигдалю Утримання ґрунтів для насаджень мигдалю дуже схоже на утримання ґрунтів та підживлення персикових і нектаринових плантацій, а саме: важливо позбутися бур’янів, і це досягається озимою та весняною оранкою та регулярною обробкою протягом року. Підживлення залежить від природної родючості ґрунту, тобто надходження органічної речовини (гумусу) та біогенних елементів (насамперед N, P та K та мікроелементів Fe, Z та ін.). Було б бажано додавати органічні добрива кожні три роки та використовувати мінеральні добрива без Cl (NPK 5:20:30, 7:14:21 тощо). Підживлення в класичному розумінні проводять від 3 до 4 разів.