Вибір місця посадки та землі є важливою передумовою успішного та прибуткового виробництва, а помилки, допущені при виборі ділянки, згодом важко усунути. Тому перед посадкою необхідно вивчити умови навколишнього середовища (кліматичні та ґрунтові фактори) та економічні показники, а вже потім визначитися з місцем розташування. Малина підходить для посадки на глибоких, родючих, пухких, проникних, слабокислих ґрунтів (рН 5,5-6 , 5), які містять 0,20% N, 8-10 мг P205 та 18-20 мг K20 на 100 г висушеного на повітрі ґрунту. Малині не підходять мілкі, сухі, неродючі, кам’янисті, кислі та важкі ґрунти. Особливо важливо уникати вирощування малини на ґрунті, де затримується вода, оскільки рослина чутлива до надлишку води в ґрунті. У таких умовах пересихання може відбуватися через брак кисню в ґрунті, а також підвищується ризик ураження коренів (Phytophthora infestans). Важчі та непроникні ґрунти потрібно обробити, що порушить непроникний шар, або садити на попередньо підготовлені ділянки. У разі посадки на грядки обов’язковим заходом є встановлення зрошувальної системи. Малину найкраще висаджувати на північному, північно-західному та північно-східному боці. Такі позиції холодніші та вологіші й сприятливіші для малини, ніж південні експозиції, набагато тепліші та сухіші. Малина потребує багато води. Тому перед вирощуванням рослини слід вивчити можливість її зрошення. Особливу увагу слід приділити попереднім культурам. Хорошими попередніми культурами для малини є зернові, бобові та кукурудза. Картопля, помідори, полуниця, малина та ожина їй не підходять. Не слід висаджувати малину на ґрунт, який не відпочивав протягом трьох-п’яти років.