Тирса — це відходи органічного походження, які аграрії широко використовують. Відмітимо, що вона має властивість поглинати велику кількість рідини, покращує структуру ґрунту, роблячи його більш пухким, запобігає росту бур’янів і утворенню кірок на ґрунті. При використанні тирси слід звернути увагу на те, що вона підкислює ґрунт, особливо хвойна тирса, і поглинає азот із ґрунту в процесі розкладання, який є дуже важливим елементом для росту рослин. Можливість такого впливу робить використання тирси малопопулярним. Підкреслимо, що тирсу можна використовувати в культурах, які ростуть на кислих ґрунтах (рН 5,5-6), таких як чорниця, щавель, ревінь, хвойні дерева, рододендрони. Якщо ми хочемо використовувати тирсу для культур, які ростуть на слабокислих і нейтральних ґрунтах, необхідно змішувати тирсу з лужними речовинами: золою, вапном, доломітовим борошном, меленою крейдою. При додаванні доломітового та вапняного борошна також слід додавати багаті бором добрива. Для розв'язання проблеми з використанням азоту тирсою під час розкладання, використовують азотні добрива. Чудово підходять препарати з кропиви, свіжоскошена трава, добрива з посліду птиці та овець. В одному відрі тирси повинно міститися 200 г азоту, розчиненого у воді. Зазвичай тирсу змішують з золою і замочують водою, в якій розчинено азотне добриво. Таку суміш розмішують, упаковують у сміттєві пакети й залишають на 2-3 тижні (в залежності від температури повітря). Таким чином, отримують тирсу, яка не має негативного впливу на ґрунт і рослини та є чудовою мульчею. Для досягнення ефекту шар мульчі з тирси повинен бути товщиною від 3 до 5 см. Ця мульча підходить для полуниці, малини, часнику. Її краще використовувати навесні й на початку літа, оскільки вона дуже швидко розкладеться і перетворюється на добриво.