Гній зазвичай вивозять на поля навесні, влітку, восени та взимку. Якщо гній експортується взимку і розкидається по снігу або мерзлій землі, то втрати поживних речовин дуже низькі через низькі температури, але виникають труднощі при оранці. Вивезення гною навесні також супроводжується незначними втратами поживних речовин, але може спричинити депресію азоту та більші втрати вологи в ґрунті. Кількість гною, який ми вносимо у ґрунт, зазвичай становить 30-40 т/га і залежить від клімату, якості гною, характеристик ґрунту та потреб майбутніх культур. Якщо гній тривалий час залишається неораним у полі, його якість знижується майже на 50% порівняно з тим, якби оранку провели вчасно, тобто відразу після розкидання. Гній поступово виділяє поживні речовини. Щоб досягти тривалого ефекту, рекомендується використовувати гній на одній ділянці кожні чотири роки: у перший рік використання гною становить 50%; на другий рік використання гною становить 30%; на третьому році використання гною становить 20%.