Ерінгіум - це трав’яниста багаторічна рослина з кущовим гіллястим стеблом, яке прямостояче, товсте і борознисте. Листя сидячі, або на короткій ніжці, тверді, з колючими зубчастими краями. Суцвіття складається з численних сидячих квіток і нагадує головку. Листя навколо суцвіття колючо-пилчасті з довгим колючим кінчиком. Рослина має циліндричний, товстий і бурий корінь.

Цвіте з червня по серпень. Має характерний аромат, особливо корінь. На смак схожий на моркву, але досить гіркий і пряний. Росте як бур’ян у сухих місцях, на кам’янистих місцях, уздовж берега моря, на луках, уздовж доріг, залізниць, на узліссі та на лісових галявинах.

Чай: візьміть одну чайну ложку трави та 200 мл води. Залийте трави гарячою водою, накрийте кришкою і дайте постояти п’ятнадцять хвилин. Процідіть і приймайте дві-три склянки чаю на день.

Настоянка: 200 г коріння або свіжих надземних частин рослини, що цвітуть, і один літр 70 відсоткового спирту. Трави замочують на тридцять днів у спирті та проціджують. Приймати по 10-15 крапель тричі на день, запиваючи невеликою кількістю води або чаю.

Сироп: 20 г свіжого соку, 50 г лимона, 100 г меду і 300 мл води. Свіжий сік вичавлюють з квітучої рослини, а також можна вичавити з коріння. Всі інгредієнти змішуються, а приготований таким способом сироп зберігається в темному місці. Сироп приймається по 50 мл кожні чотири години. При набряках сироп виготовляється без меду і приймається кожні дві години по 50 мл.

Протипоказання до прийому цієї трави не відомі.