Златка чорна (Capnodis tenebrionis) — жук з родини златок. Тіло завдовжки 2-3 см, чорне, захищене твердим хітиновим панцирем. Передньоспинка має сірувато-біле покриття з чорними вузликами. Яйця білі, овальні, розміром 1-1,5 мм. Личинка довга, жовто-білого кольору, близько 7 см завдовжки. Передня частина (передньоспинка) сильно потовщена. Голова велика з потужним ротовим апаратом. Дорослі жуки харчуються квітконосами та молодими пагонами. Найбільшу шкоду завдають личинки, які залишаються в ґрунті протягом одного-двох років, харчуючись коренями дерев і вигризаючи ходи в кореневій шийці. Як розпізнати напад златки? Його помічають лише тоді, коли личинки завдають певної шкоди. Заражені дерева поступово всихають. Чим молодше дерево, на яке напали, тим швидше воно гине. Зазвичай починають засихати верхні гілки, кількість листя зменшується, тому напад златки чорної часто можна сплутати з проявами ураження Monilia laxe — збудником коричневої гнилі кісточкових плодів. На стовбурах вишні та черешні під час нападу златки спостерігають виділення смоли. Механічний контроль полягає у зборі дорослих жуків. Також, аби не дати самкам відкладати яйця в безпосередній близькості від плодових дерев або на їхній наземній частині, нижню частину дерева та землю навколо покривають чорною ПВХ-плівкою або розміщують ПВХ-сітку з ячейками діаметром до 2 мм. З агротехнічних заходів — частіша обробка, а особливо, зрошування, сприяють зменшенню нападів златки чорної. Біологічні заходи боротьби полягають у застосуванні ентомопатогенних нематод Steinernema carpocapsae. Вони контролюють личинок златки чорної.