Шпинат - цінна їжа, багато в чому корисна в харчуванні дітей, людей похилого віку, тих, хто одужує від хвороб та вегетаріанців. Більше третини сухих речовин шпинату складаються з білків, які містять усі необхідні амінокислоти. Він багатий мінералами, особливо залізом, а також вітамінами каротином, вітамінами групи В та вітаміном С. Шпинат має здатність накопичувати нітрати, які потенційно можуть стати шкідливими, особливо для маленьких дітей до одного року. Самі нітрати не є шкідливими, але, переходячи на нітрити, вони можуть спричинити метгемоглобінемію, яка в крайньому випадку може призвести до летального результату. Нітрати в основному містяться в листовій плодоніжці, тому використання лише пластини зменшує можливі негативні наслідки. Серед найважливіших шкідників шпинату слід назвати мінуючу бурякову муху (Pegomya betae). Напад розпізнається піднятим листковим епідермісом у вигляді міхурових шахт, в яких живуть личинки без голови та ніг. Паразит вимагає дуже високої вологості (оптимально 90%), протягом сезону розвиває 3-5 поколінь, а профілактична обробка необхідна лише в тому випадку, якщо на реверсі молодих листків ми виявляємо попарно відкладені довгасті білі яйця. Шпинат також може бути атакований іншими шкідниками, наприклад, земляними та буряковими блішками, нематодами, капустяними мухами, земляними совками, капустяними совками, равликами та попелицями. Імідаклоприд дуже ефективний проти попелиць, метоксифенозид та метафлумізон проти гусені та попелиць, спіносад впливає на шкідливих мух та гусениць, а синтетичні піретроїди (лямбда-цигалотрин, дельтаметрин) діють проти попелиць та небажаних гусениць! Для боротьби з бур’янами в посівах шпинату ми маємо лише гербіциди на основі пропахізафопу та циклоксидиму. Бур’ян приймає їх через листя, але їх недоліком є те, що вони ефективні лише проти вузьколистих бур’янів або трав’янистих бур’янів!