Календула (Calendula officinalis) - важливий інгредієнт кремів, що застосовуються для лікування міозиту та як антисептичні. У Європі її вирощують як рослину, яка ефективно зменшує кількість нематод у ґрунті. Збір врожаю починається в травні. Зібрані квіти потрібно швидко висушити (сухі пелюстки гігроскопічні - вони легко вбирають вологу), а очікуваний урожай становить 400-500 кг сухих пелюсток з гектара.

Календулі потрібно багато світла і тепла. У фазі розетки вона переносить низькі температури, коли росте в дикому вигляді на покинутих землях та вздовж доріг.

Для вирощування потрібен родючий ґрунт з достатньою кількістю вологи, щоб розмір суцвіття був задовільними. Рослина добре переносить посуху, але дає менший урожай нижчої якості.

Нині створені декоративні сорти з різнокольоровими квітами, які часто висівають у квітниках і садах.

Посів у березні

Календула - однорічна рослина (рідше - дворічна), яку вирощують у сівозміні. Хорошими попередніми культурами є удобрені коренеплоди та однорічні бобові культури. Через два роки календулу можна висівати на те саме місце.

Підготовка ґрунту така ж, як і для інших культур, посіяних навесні. Восени ґрунт орють, а навесні розпушують. Не рекомендується використовувати органічні добрива і занадто багато азоту, оскільки тоді календула менше цвіте. Під час осіннього обробітку ґрунту слід застосовувати 60-80 кг/га N, 60-80 кг/га P та 80-100 кг/га K.

Посівну площу після сівби слід прокатати. Календулу отримують шляхом прямого посіву насіння та виробництва розсади. Висівають на постійне місце ранньою весною у кінці березня - на початку квітня, коли середньодобова температура становить 13-16 °C, на відстані міжрядь 40-50 см, на глибині 2-3 см, використовуючи 5-6 кг/га насіння.

Календула сприяє загоєнню ран і очищенню крові. З неї окрім кремів готують чаї та настоянки.