Імбир потрібно вирощувати в сівозміні і він не повинен знаходитись на одній і тій же території принаймні 3 роки. Хорошими попередніми культурами є ті, які залишають поверхню досить рано, щоб здійснити основне підживлення 25–30 т/га гною та якісний базовий обробіток ґрунту на глибину 30 см. Навесні передпосівну підготовку проводять таким чином, що формуються підняті грядки висотою 15 см і шириною 1 м. Грядки покривають поліетиленом або органічною мульчею. Відстань між грядками повинна становити близько 50 см. Із загальної рекомендованої кількості мінеральних добрив з розрахунку 75:50:50 кг/га NPK 50% фосфору вноситься в якості основного добрива, а 50% - перед посівом. Азот і калій розподіляються в два підживлення, через 40 і 90 днів після посадки. Найкращі кореневища для посадки - тверді, свіжі, із зеленуватими «бруньками», які утворюються на кінцях і нагадують паростки картоплі. Якщо потрібно висадити більше однієї рослини, кореневища можна розрізати дезінфікованим ножем або ножицями на кілька частин. Кожна частина розміром від 4 до 5 см з активною брунькою може розмножувати особливу рослину. Після цього кореневище слід залишити на кілька днів для висихання, щоб рани зажили настільки, щоб не були сприйнятливими до інфекцій. Бажано, щоб посаджена частина кореневища мала принаймні три бруньки і важила близько 25 г. На гектар слід висаджувати від 1500 до 1800 кг кореневища. Попередньо підготовлений імбир розміщують на відстані від 20 до 25 см, бруньками догори. Відстань між рядами становить 30-40 см, тоді як глибина посадки - близько 5 см. Якщо вирощують у горщиках, висаджують по 2-3 рослини на горщик діаметром близько 35 см. Після посадки зрошення (полив) проводиться невеликими порціями від 10 до 15 мм. Занадто вологий і мульний субстрат призведе до загнивання рослин. Проростання починається через 25-35 днів після посадки. Основні заходи догляду протягом вегетації включають зрошення та підживлення та, за необхідності, захист від шкідників.